Постанова ВГСУ від 17.06.2014 року у справі №910/12484/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 року Справа № 910/12484/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Демидової А.М.,

суддів Алєєвої І.В.,

Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 15.04.2014 р. (судді Чорногуз М.Г., Агрикова О.В., Рудченко С.Г.) у справі№910/12484/13 господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" доЖитлово-будівельного кооперативу "Авіатор-17" простягнення 500 483 грн. 90 коп. за участю представників: від позивача Березова І.Г., за довіреністю №13 від 13.06.2014 р. від відповідача Петрусь Ж.М. - керівник, відповідно до виписки з ЄДР серія ААВ №447745 від 04.10.2012 р. В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - ПАТ "АК "Київводоканал") звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу "Авіатор-17" (далі - ЖБК "Авіатор-17") про стягнення 500 483 грн. 90 коп.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.01.2014 р. по справі № 910/12484/13 вказаний позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 274 586 грн. 01 коп. - основного боргу, 11 859 грн. 01 коп. - 3% річних, 4 473 грн. 90 коп. - інфляційних втрат, 1 712 грн. 83 коп. - пені, 54 917 грн. 20 коп. - штрафних санкцій та 6 950 грн. 98 коп. - судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2014 р. апеляційну скаргу ЖБК "Авіатор-17" задоволено частково, рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2014 р. по справі № 910/12484/13 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов залишено без розгляду, стягнуто з відповідача відшкодування судового збору за розгляд справи в апеляційній інстанції в сумі 3 475 грн. 50 коп.

Підставою для прийняття вказаної постанови, у відповідності з п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, стало неподання позивачем без поважних причин витребуваних судом матеріалів, які, за висновком апеляційного господарського суду, є необхідними для вирішення спору по справі №910/12484/13.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, ПАТ "АК "Київводоканал" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2014 р. скасувати, рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2014 р. залишити без змін.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.06.2014 р. касаційну скаргу ПАТ "АК "Київводоканал" прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 17.06.2014 р.

В судове засідання 17.06.2014 р. з'явились представники позивача та відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі, просив скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2014 р. та залишити без змін рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2014 р.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційної скарги та просив залишити оскаржуване судове рішення без змін.

Перевіривши повноту встановлення апеляційним господарським судом обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом судового розгляду по справі №910/12484/13 є позовні вимоги, обґрунтовані тим, що відповідно до укладеного між сторонами договору на послуги водопостачання та водовідведення №08762/4-11 від 10.12.2000 р. ПАТ "КП "Київводоканал" (постачальник) забезпечує ЖБК "Авіатор-17" (абоненту) постачання питної води та прийняття від абонента каналізаційних стоків, а останній в порушення умов вказаного договору та правил користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України, затвердженими наказом Голови Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. №65 не здійснює належної оплати наданих послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "КП "Київводоканал", в якості доказів позовних вимог, надано судам попередніх інстанцій акти про зняття показань з приладів обліку, погоджені та підписані відповідачем, розшифровки рахунків абонента, в яких вказані об'єми спожитих послуг, їх вартість та тарифи, за якими проводилися нарахування, дебетово-інформаційні повідомлення, що підтверджують виставлення рахунків до банківської установи відповідача.

Вказані докази в їх сукупності досліджені судом першої інстанції.

Проте, як встановлено колегією суддів, господарський суд апеляційної інстанції вказані письмові докази, наявні в матеріалах справи, не досліджував та не оцінював.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вимоги щодо належності та допустимості доказів закріплені в ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що закріплено в ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України

Пунктом 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. №6 "Про судове рішення" передбачено, що господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, відповідно до матеріалів справи №910/12484/13, колегія суддів вважає, що витребувані апеляційним господарським судом від позивача документи не є єдиними належними та допустимими доказами підтвердження існування заборгованості відповідача.

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду звертає увагу на грубе порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, а саме ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої, зокрема, про залишення позову без розгляду виноситься ухвала; після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутись з ним до господарського суду в загальному порядку.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, апеляційним господарським судом, за результатами перегляду рішення господарського суду першої інстанції, винесено постанову, якою вказане рішення скасовано та винесено нове рішення про залишення позову без розгляду. Вказане суперечить нормам чинного законодавства, оскільки унеможливлює повторне звернення позивача з аналогічним позовом. При цьому, спір між сторонами господарським судом по суті вирішено не було.