Постанова ВГСУ від 17.06.2014 року у справі №908/206/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 року Справа № 908/206/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Крок Г.Т."на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 02.04.2014у справі№908/206/14 Господарського суду Запорізької областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "МИ"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Крок Г.Т."простягнення 159 620,00 грн. за участю представників: позивачане з'явилися (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)відповідачане з'явилися (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ми" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок Г.Т." 159620 грн. заборгованості з орендної плати за 2011-2012 роки.

Позовні вимоги вмотивовано порушенням відповідачем договірних зобов'язань з сплати орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення № 003500 від 01.01.2011, приписами статей 193 Господарського кодексу України, статей 509, 526, 530, 759, 762, 764 Цивільного кодексу України та статті 286 Господарського кодексу України.

Відповідач у відзиві на позов просив відмовити у його задоволенні з тих підстав, що згідно з умовами договору ним було сплачено орендну плату за січень та лютий 2011 року, орендоване приміщення на час оренди знаходилося в аварійному стані, а листом від 26.01.2011 орендодавця було повідомлено про демонтаж обладнання, звільнення приміщення та розірвання договору. Разом з цим відповідач вказує, що листами від 02.03.2011 та від 16.03.2011 він звертався до орендодавця про з проханням підписати акт прийому передачі, однак відповіді не отримав, тому договір оренди нежитлового приміщення від 01.01.2011 року №003500 вважає розірваним з 01.03.2011, після чого відповідач не користувався спірним приміщенням; також посилається на те, що всупереч частині 1 статті 284 Господарського кодексу України договір оренди нежитлового приміщення не містить склад і вартість майна з урахуванням індексації, а відтак є неукладеним згідно з статтею 638 Цивільного кодексу України, а підстави для нарахування орендної плати з 01.03.2011 відсутні.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.02.2014 (суддя: Смірнов О.Г.) позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок Г.Т." на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МИ" борг в сумі 159620 грн., судовий збір в розмірі 3192,40 грн.

Судове рішення обгрунтоване приписами статей 284 Господарського кодексу України, статей 599, 627, 638, 784, 795 Цивільного кодексу України та статті 286 Господарського кодексу України у зв'язку з наявністю у позивача правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання останнім договірних зобов'язань.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.04.2014 (судді: Скакун О.А. - головуючий, Ломовцева Н.В., Принцевська Н.М.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з мотивів його законності та обґрунтованості.

Не погоджуючись з господарськими судами попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалені у даній справі судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме, статей 538, 599, 759, 627, 629, 764, 795 Цивільного кодексу України та статей 179, 193 Господарського кодексу України, оскільки судами безпідставно стягнуто кошти за договором оренди нежитлового приміщення №003500 від 01.01.2011, в порушення статті 43 Господарського процесуального кодексу України судами не було надано оцінки тим обставинам, що відповідачем розірвано спірний договір оренди відповідно до умов цього договору в односторонньому порядку, виконано свої зобов'язання за договором оренди та звільнено орендовані приміщення, що листами від 02.03.2011 та від 16.03.2011 відповідач звертався до орендодавця з проханням підписати акт прийому передачі, однак відповіді не отримав. Разом з цим, скаржник посилається на те що, оскільки кореспонденція направлялась позивачу за вказаною останнім адресою для листування, відтак була отримана позивачем. Окрім цього, скаржник зазначає, що всупереч статті 39 Господарського процесуального кодексу України судом першої інстанції відхилено його клопотання про здійснення огляду спірного орендованого приміщення.

Відповідач надіслав клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на неможливість забезпечити участь представника у судовому засіданні; судова колегія відхиляє зазначене клопотання, як таке, що не зазначає на обставини, які зумовлюють неможливість розгляду касаційної скарги за змістом статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Сторони не скористалися правом на участь своїх представників у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 01.01.2011 Товариством з обмеженою відповідальністю "МИ" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Крок Г.Т." (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 003500, відповідно до пункту 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне володіння та користування нежитлове приміщення для виробництва площею 140,9кв.м., яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 7.

Згідно з пунктом 2.1 договору вступ орендаря у володіння та користування приміщенням, а також початок обчислення строку нарахування платежів, передбачених Договором, наступає з моменту набрання чинності Договором.

Пунктами 2.2, 2.3 договору визначено, що приміщення вважається повернутим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. У разі припинення Договору, у тому числі достроково, орендар зобов'язаний передати орендоване приміщення у день припинення договору.

Відповідно до пунктів .3.1., 3.2. договору, орендна плата за перший місяць оренди становить 6940, 00 грн. Щомісячний розмір орендної плати кожен наступний місяць підлягає індексації на коефіцієнт інфляції за попередній місяць, встановлений Міністерством статистики України. Індексація розміру орендної плати здійснюється орендодавцем з наростаючим підсумком. Орендна плата та інші платежі обумовлені Договором повинні перераховуватися орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця, згідно виставлених рахунків, щомісячно до 10 числа поточного (розрахункового) місяця. Якщо рахунки не виставлені, до 10 числа, то орендар зобов'язаний сплатити суму оренди вказану в рахунку попереднього місяця. При отриманні рахунку орендатор доплачує різницю на протязі 10 днів. У випадку прострочення орендатором орендного платежу після встановленого строку, орендодавець стягує штраф в розмірі 100 відсотків від орендної плати.

Умовами пункту 3.3. Договору передбачено, що розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а пунктом 4.6.договору встановили обов'язок орендаря своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату.

Орендна плата та інші платежі, обумовлені в договорі нараховуються орендодавцем та повинні сплачуватися орендарем за весь період дії договору до моменту фактичної передачі орендованого приміщення орендодавцю, про що зазначено у п. 3.5. Договору.

Відповідно до пункту 4.7. Договору сторони домовилися, що в разі прострочення Орендарем орендного платежу більш ніж на 3 дні після встановленого строку, допуск співробітників Орендаря в орендоване приміщення припиняється. Орендодавцю за актом здачі-приймання передається орендоване приміщення та майно. Допуск на територію підприємства припиняється.

Згідно з пунктом 4.13 Договору орендар зобов'язується повідомляти про майбутнє звільнення приміщення не менш ніж за один місяць.

Пунктами 8.1, 8.4 цього Договору визначено, що він діє з 01.01.2011 по 31.12.2011. Договір може бути розірваний за письмовою вимогою однією із сторін. При цьому друга сторона повинна бути попереджена не менш ніж за один місяць, або за домовленістю.

Факт передання майна в оренду підтверджується актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.01.2011.

Відповідач свої зобов'язання за договором оренди нежитлового приміщення №003500 від 01.01.2011 належним чином не виконав, орендну плату за період дії договору з лютого 2011р. по грудень 2012р. включно сплатив не в повному обсязі, у зв'язку із чим за відповідачем утворилася заборгованість в сумі 159620 грн, за стягненням якої позивач звернувся з позовом..

Задовольняючи позов, господарські суди попередніх інстанцій вказали, що відповідач допустив порушення взятих на себе договірних зобов'язань за договором оренди щодо внесення орендної плати у розмірі та строки, встановлені договором, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 159620грн.