Постанова ВГСУ від 17.06.2014 року у справі №906/19/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 року Справа № 906/19/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Палій В.В. (доповідач)

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "СПІКА"

на рішення господарського суду Житомирської області від 21.01.2014

та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 31.03.2014

у справі № 906/19/14

за позовом приватного підприємства "АДЛЄР" (далі - Підприємство), м. Житомир,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "СПІКА" (далі - Товариство), с. Глинівці Житомирської області,

про стягнення 576 456,40грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Бонтлаба В.В. -предст. (дов. від 25.11.2013)

відповідача - не з'вився

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Підприємство звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства 576 456,40 грн. заборгованості (з них 436 199,70 грн. основного боргу, 34 831,16 грн. 30% річних, 15093,50 грн. пені, 3092,10 грн. інфляційних втрат, 87 239,94грн. 20% штрафу), яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням Товариством зобов'язання з оплати товару, одержаного за договором поставки від 19.04.2013 №138/3 (далі -Договір).

Рішенням господарського суду Житомирської області від 21.01.2014 (суддя Терлецька - Байдюк Н.Я.), яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 31.03.2014 (судді Мельник О.В.- головуючий, Грязнов В.В., Розізнана І.В.), позов задоволено повністю.

Прийняті судові рішення зі справи з посиланням, зокрема, на приписи статей 509, 526, 527, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) мотивовано неналежним виконанням Товариством зобов'язань з оплати одержаного за Договором товару.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить судові рішення попередніх інстанцій зі справи скасувати у частині стягнення пені, штрафу і 30% річних. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваних судових рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу Підприємство просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій -без змін.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представника Підприємства, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- відповідно до умов укладеного сторонами Договору останній визначає умови купівлі-продажу засобів захисту рослин та відповідно до якого Підприємство як продавець зобов'язалося передати товар покупцю, а Товариство як покупець - прийняти товар на умовах, визначених Договором;

- відповідно до пункту 3.2 Договору товар вважається переданим покупцю з моменту підписання видаткових накладних;

- як передбачено пунктом 5.3 Договору, оплата товару проводиться таким чином: 20% вартості товару оплачується покупцем по факту поставки, 80% вартості товару оплачується покупцем у строк до 30.09.2013 без виставлення рахунку-фактури;

- відповідно до видаткових накладних, які підписані сторонами та скріплені печатками, на виконання умов Договору Підприємством поставлено Товариству товар на суму 534 365,64 грн.;

- Товариством одержаний товар оплачено частково, а саме на суму 98 165,94 грн.;