Головна Сервіси для юристів База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 17.04.2014 року у справі №904/6983/13

Постанова ВГСУ від 17.04.2014 року у справі №904/6983/13

27.02.2017
Автор:
Переглядів : 219

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2014 року Справа № 904/6983/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Швеця В.О.розглянувши у судовому засіданні за участю представників: позивача, відповідача, третьої особи: не з'явились, повідомлені належно,

касаційну скаргуДержавної фінансової інспекції в Дніпропетровській областіна постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від22.01.14у справі№904/6983/13 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовом Комунального закладу "Дніпропетровське клінічне об'єднання швидкої медичної допомоги" Дніпропетровської обласної радидо третя особаТовариства з обмеженою відповідальністю "Багатопрофільна корпорація "Січеслав" Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській областіпростягнення 83032 грн. Розпорядженням в.о. Голови Вищого господарського суду України від 14.04.14 для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В., - головуючого, Гоголь Т.Г., Швеця В.О.

Комунальний заклад "Дніпропетровське клінічне об'єднання швидкої медичної допомоги" Дніпропетровської обласної ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатопрофільна корпорація "Січеслав" 83032 грн. завищення вартості робіт за договором №79 від 29.04.12. Позивач вказував, що спірна сума коштів відповідачем документально не підтверджена, а тому підлягає стягненню з останнього. При цьому, позивач посилався на акт ревізії Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області №04-16-36 від 27.03.13 та приписи статей 509, 526, 1212 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.13 (суддя Юзіков С.Г.) в позові відмовлено. Місцевий господарський суд установив, що відповідачем будівельні роботи виконувалися за спірним договором; ці роботи були прийняті позивачем; оплата за виконане здійснювалася на підставі договору. Спірні кошти, як встановив суд, не є безпідставно отриманими, а тому не можуть бути повернуті за статтею 1212 Цивільного кодексу України.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.01.14 (судді: Чоха Л.В., Антонік С.Г., Чимбар Л.О.) перевірене рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін з тих же підстав.

До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулася Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області, яка просить рішення і постанову у справі скасувати та задовольнити позов. Скаржник не погоджується з висновком судів про відсутність підстав для стягнення спірних коштів. Він зазначає, що спірна сума коштів відповідачем документально не підтверджена і це зафіксовано у акті ревізії третьої особи №04-16-36 від 27.03.13.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатопрофільна корпорація "Січеслав" судом отримано відзив на касаційну скаргу, в якому воно просить залишити без змін судові акти у справі, а касаційну скаргу - без задоволення.

Від позивача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Господарськими судами установлено, що 29.04.12 між Комунальним закладом "Дніпропетровське клінічне об'єднання швидкої медичної допомоги" Дніпропетровської обласної ради і Товариством з обмеженою відповідальністю "Багатопрофільна корпорація "Січеслав" був укладений договір №79. За умовами цього договору відповідач зобов'язався у 2012 році виконати роботи з реконструкції центральної диспетчерської клінічного об'єднання швидкої медичної допомоги на вул. Свердлова, 65, м. Дніпропетровська, а позивач їх прийняти та оплатити. Ціна договору становить 6702320,40 грн., у тому числі, 20% ПДВ - 1117053,40 грн. (пункт 3.1 договору). Відповідно до пункту 4.2 договору позивач за наявності бюджетних коштів перераховує відповідачу аванс у розмірі не більше 30% вартості обсягу робіт. Відповідач зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів упродовж трьох місяців після одержання авансу. Господарські суди установили, з підтвердженням матеріалами справи, що позивач на виконання умов спірного договору перерахував відповідачеві 2010696,12 грн. авансу. Суди також установили, що відповідачем за спірним договором були виконані підрядні роботи, і це оформлено актами виконаних робіт форми КБ-2в №1,2,3 за жовтень 2012 року, №4 за січень 2013 року. В ході розгляду спору судами було установлено і те, що Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області було проведено перевірку фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.10.10 до 28.02.13, в тому числі, і обґрунтованості проведення видатків за спірним договором. За наслідками перевірки складено акт №04-16-36 від 27.03.13, в якому зазначено про завищення вартості робіт за спірним договором на суму 83032 грн. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Комунального закладу "Дніпропетровське клінічне об'єднання швидкої медичної допомоги" Дніпропетровської обласної ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатопрофільна корпорація "Січеслав" 83032 грн. як безпідставно набутих коштів. Залишаючи без змін рішення у справі, апеляційний господарський суд, як і місцевий господарський суд, дійшов висновку про необґрунтованість позову, а відтак і відсутність підстав для його задоволення. Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (статті 837, 843 Цивільного кодексу України). Згідно зі статтями 844, 845 названого Кодексу ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи. Як вже зазначалося позивач просив стягнути з відповідача спірну суму коштів як таку, що набута поза правовою підставою. Наслідки набуття, збереження майна без достатньої правової підстави унормовано Главою 83 Цивільного кодексу України. Відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Зі змісту цієї норми убачається, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали. Дослідивши усі обставини та зібрані у справі докази, господарські суди установили, що відповідачем на виконання умов договору від 29.04.12 були виконані підрядні роботи, передбачені кошторисом, і ці роботи прийняті позивачем за спірними актами виконаних робіт форми КБ- 2в, підписаними обома сторонами без зауважень. Виходячи з того, що підставою набуття спірної суми є договір від 29.04.12 і ця сума була перерахована відповідачеві як оплата за передбачені вказаним договором роботи, то такі кошти не можуть бути витребувані відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України як безпідставне збагачення, що, між іншим, спростовує довід касаційної скарги про зворотнє. Виявлені під час ревізії порушення не впливають на спірні правовідносини та не можуть їх змінювати. Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 22.01.13 у справі №5006/18/13/2012. З огляду на зазначене та виходячи з вимог вказаних норм, у задоволенні позову із заявлених позивачем підстав було відмовлено правомірно. Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права. Отже, колегія суддів визнає, що господарськими судами правильно застосовані норми матеріального (і зокрема стаття 1212 Цивільного кодексу України) та процесуального права до встановлених обставин справи, тому підстави для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.01.14 у справі №904/6983/13 залишити без змін.

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області - без задоволення.

Головуючий суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В.Швець

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст