ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2015 року Справа № 910/12953/14 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Овечкіна В.Е. - головуючого, Корнілової Ж.О. - доповідача, Чернова Є.В.,розглянувши касаційну скаргу
Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 у справі№ 910/12953/14 Господарського суду міста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес"доТовариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4
простягнення 22542,74 грн.
за участю представників сторінвід позивача:не з'явились,від відповідача:не з'явились,від третьої особи:не з'явились,
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Брокбізнес" у червні 2014 року звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" про стягнення 19757,00 грн. страхового відшкодування, 2311,57 грн. інфляційних втрат, 474,17 грн. 3% річних за прострочення виплати страхового відшкодування та судових витрат.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.07.2014 у справі № 910/12953/14 (суддя Гулевець О.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" 19247,00 грн. шкоди в порядку регресу, 461,93 грн. 3% річних, 2248,36 грн. інфляційних втрат, 1779,55 грн. судового збору, 1534,10 грн. витрат на правову допомогу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 у справі № 910/12953/14 (у складі колегії суддів: Новікова М.М. - головуючого, Зубець Л.П., Мартюк А.І.) рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2014 у справі № 910/12953/14 скасовано. Прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" 913,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Не погоджуючись постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 у справі № 910/12953/14 Господарського суду міста Києва, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Брокбізнес" звернулось до Вищого господарського суду України, з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 у справі № 910/12953/14, а рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2014 у справі № 910/12953/14 залишити в силі.
У касаційній скарзі заявник посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача ОСОБА_2, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судами встановлено, що між ПрАТ "Страхова компанія "Брокбізнес" (страховик) та ОСОБА_7 (страхувальник) 28.08.2012 укладено договір № 006-42296/01НТ добровільного страхування наземного транспортного засобу, відповідно до умов якого застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки "Toyota Rav4", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
У місті Львові по вулиці Липинського 14.03.2013 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки "Toyota Rav4", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та транспортного засобу марки "Scania 94В4Х2", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4.
Довідкою ВДАІ № 9170864 від 27.03.2013 та постановою Шевченківського районного суду міста Львова від 02.04.2013 у справі № 466/2238/13-п винною особою в скоєнні ДТП, що відбулась 14.03.2013, визнано ОСОБА_4.
Судами встановлено, що страховими актами № 47127/1 від 25.04.2013 та № 47127/2 від 17.06.2013 пошкодження транспортного засобу марки "Toyota Rav4", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яка відбулась 14.03.2013, визнано позивачем страховим випадком, і призначено до виплати в якості страхового відшкодування 17702,00 грн. та 2055,00 грн.
Позивачем здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 19757,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 4119 від 29.04.2013 та № 5691 від 19.06.2013.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні ДТП, зобов'язаний відшкодувати позивачеві в порядку регресу суму матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, у розмірі 19757,00 грн., 2311,57 грн. інфляційних втрат за прострочення виплати страхового відшкодування та 474,17 грн. 3% річних у розмірі за прострочення виплати страхового відшкодування.
При цьому, позивачем зазначено, що відповідно до довідки ВДАІ № 9170864 цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки "Scania 94В4Х2", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, був забезпечений полісом № АС0499071, який виданий ТДВ "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус", дія якого на момент ДТП закінчилась, у зв'язку з чим позивач звернувся до Господарського суду Львівської області із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8, оскільки винна особа - ОСОБА_4 на час ДТП перебував у трудових відносинах з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 Проте в процесі розгляду справи № 914/962/14 Господарським судом Львівської області, встановлено, що на час ДТП діяв поліс № АВ/7874873, укладений між ОСОБА_8 та ТДВ "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус".
Згідно зі статтею 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Суд першої інстанції дійшов до висновку, що до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за регресними вимогами. Проте у разі якщо її цивільно-правову відповідальність перед третіми особами застраховано у певного страховика, то останній стає відповідальною особою, оскільки, внаслідок укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою.
Згідно зі статтею 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Суд першої інстанції дійшов до передчасного висновку, що відповідно до витягу із бази даних МТСБУ, цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу марки Scania 94В4Х2, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, на час ДТП застраховано у ТДВ "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/7874873, термін дії якого встановлено з 31.07.2012 по 30.07.2013; ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну - 50000,00 грн.; франшиза - 510,00 грн.
Сервіси для юристів