Постанова ВГСУ від 17.03.2015 року у справі №18/1885/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2015 року Справа № 18/1885/12

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ШЕРВУД і Ко", м. Полтава,

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.10.2014

зі справі № 18/1885/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ШЕРВУД і Ко" (далі -Товариство), м. Полтава,

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі -Підприємець), м. Полтава,

про стягнення 69 434, 94 грн.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача - Кушнаренко С.А. предст. (дов. від 18.02.2013)

відповідача - ОСОБА_2 -фіз. особа-підприємець

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Підприємця про стягнення 69 434, 94 грн. майнової шкоди, завданої неповерненням майна, яке було передано відповідачу за договором оренди майна від 01.01.2012.

Справа розглядалася судами неодноразово.

За результатом нового розгляду справи № 18/1885/12 рішенням господарського суду Полтавської області від 06.08.2014 (судді Плотницька Н.Б. - головуючий, Гетя Н.Г., Сірош Д.М.) позов задоволено з посиланням на його обґрунтованість.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.10.2014 (судді Черленяк М.І. -головуючий, Ільїн О.В., Хачатрян В.С.) рішення місцевого господарського суду скасовано; прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Постанову апеляційного господарського суду з посиланням, зокрема на приписи статей 22, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) мотивовано відсутністю складу цивільного правопорушення в діях відповідача, що виключає задоволення позову про відшкодування збитків.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваного судового акту з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- 01.01.2012 Товариством як орендодавцем та Підприємцем як орендарем укладено договір оренди майна (далі -Договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування нежитлове приміщення та обладнання за переліком згідно специфікації (Додаток №2) та актом прийому-передачі (Додаток №3), які є невід'ємною частиною Договору, за адресою: м. Полтава, АДРЕСА_1, загальною площею 170,28 кв.м.;

- згідно з пунктом 2.1 Договору майно, що орендується передається орендарю для використання у підприємницькій діяльності та розміщення салону краси;

- термін оренди складає дванадцять місяців з моменту прийняття майна орендарем за актом прийому-передачі (пункт 4.1 Договору);

- згідно з пунктом 3.1 Договору передача майна здійснюється за актом прийому-передачі та специфікацією до цього договору, які підписуються уповноваженими представниками сторін, що свідчить про фактичну передачу майна в оренду;