ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2014 року Справа № 66/193-10 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: судді:Прокопанич Г.К., Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О.за участю представників: від прокуратури: Шекшеєва В.С., пос. № 015375 від 26.02.2013р.;від позивача за первісним позовом: не з'явився; від відповідача за первісним позовом: не з'явився;від третьої особи 1: не з'явився;від третьої особи 2: не з'явився;розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційні скаргиХарківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства та Заступника прокурора Харківської областіна постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.01.2013р.у справі господарського суду№66/193-10 Харківської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ІнтерАМІ" ЛТДдо Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємствапростягнення 23 513 000 грн. та припинення порушення праваза зустрічним позовомХарківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємствадоТовариства з обмеженою відповідальністю "ІнтерАМІ" ЛТДтреті особи1.Приватного підприємства "Агентство патентних повірених "Веполь"; 2.Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки Україниза участюПрокурора Харківської областіпроприпинення дії та визнання недійсним патентуВ С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Харківської області від 07.06.2010р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.01.2013р. у справі №66/193-10 первісні позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача з незаконного використання майнових прав на промислові зразки за патентами України №№ 5187, 5200, 6654, 6786, 6787, 6905, 19839, 19840 і на винаходи за патентами України №№ 32655, 41492, 41493, 52842, 41494 та 53803. Вирішено припинити порушення майнових прав на промислові зразки за патентами України №№ 5187, 5200, 6654, 6786, 6787, 6905, 19839, 19840 і на винаходи за патентами України №№ 32655, 41492, 41493, 52842, 41494 та 53803. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.
Харківський державний авіаційний орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства з прийнятими судовими актами не погодилось та звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові акти та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ІнтерАМІ" ЛТД відмовити.
Заступник прокурора Харківської області також з прийнятими судовими актами не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові акти та направити справу на новий розгляд до місцевого господарського суду (з урахуванням письмових пояснень б/н від 27.08.2012р.).
Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
У зв'язку з відпусткою судді Акулової Н.В. було проведено повторний автоматичний розподіл справи №66/193-10 відповідно до розпорядження керівника апарату Вищого господарського суду України від 08.02.2014р. №08.03-04/123.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.02.2014р. вищезазначені касаційні скарги прийняті до провадження та призначені до розгляду у новому складі судової колегії: головуючий суддя - Прокопанич Г.К., судді - Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О.
Ухвалою від 24.02.2014р. Вищий господарський суд України задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ІнтерАМІ" ЛТД про продовження строку розгляду касаційних скарг у справі №66/193-10, продовжив строк їх розгляду на п'ятнадцять днів та відклав розгляд касаційних скарг.
В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 17.03.2014р. прокурор підтримав вимоги касаційних скарг. Інші учасники судового процесу уповноважених представників не направили. Явка не визнавалась обов'язковою.
Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційних скаргах, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Заступника прокурора Харківської області підлягає задоволенню, а касаційна скарга Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства - частковому задоволенню з наступних підстав.
Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, Державним Департаментом інтелектуальної власності видано Товариству з обмеженою відповідальністю "ІнтерАМІ" ЛТД патенти на промислові зразки: - №5187 "Пасажирський блок керування", зареєстрованого в Державному реєстрі патентів України на промислові зразки 17.09.2001р.; №5200 "Пасажирська кабіна літака, переважно, АН - 74 ТК - 300", зареєстрованого в Державному реєстрі патентів України на промислові зразки 11.06.2001р.; №6654 "Попільниця транспортного засобу", зареєстрованого в Державному реєстрі патентів України на промислові зразки 15.11.2002р.; №6786 "Гардероб салону літака, переважно АН - 74 ТК - 300", зареєстрованого в Державному реєстрі патентів України на промислові зразки 16.12.2002р.; №6787 "Контейнер для сміття", зареєстрованого в Державному реєстрі патентів України на промислові зразки 16.12.2002р.; №6905 "Міні-бар салону пасажирського літака", зареєстрованого в Державному реєстрі патентів України на промислові зразки 15.10.2003р.; №19839 Пасажирська кабіна літака, переважно АН - 74 ТК - 300, зареєстрованого в Державному реєстрі патентів України на промислові зразки 25.12.2009р.; №19840 Пасажирська кабіна літака, переважно АН - 74 ТК - 300 версія УІР, зареєстрованого в Державному реєстрі патентів України на промислові зразки 25.12.2009р.; та на винаходи: № 32655 "Спосіб виготовлення елементів салону літака з термопластичних матеріалів", зареєстрованого в Державному реєстрі патентів України на винаходи 15.02.2001р.; №41492 "Елемент конструкції багажної полиці літака, переважно АН - 74 ТК -300", зареєстрованого в Державному реєстрі патентів України на винаходи 17.09.2001р.; №41493 "Пристрій кріплення індивідуального пасажирського блока салону літака, переважно АН - 74 ТК - 300", зареєстрованого в Державному реєстрі патентів України на винаходи 17.09.2001р.; №41494 "Замок фіксації панелі облицювання салону літака, переважно АН - 74 ТК - 300", зареєстрованого в Державному реєстрі патентів України на винаходи 17.09.2001р.; №52842 "Багажна полиця літального апарата", зареєстрованого в Державному реєстрі патентів України на винаходи 15.01.2003р.; №53803 "Пристрій відкривання кришки аварійного люка салону літака", зареєстрованого в Державному реєстрі патентів України на винаходи 17.02.2003р.; №41494 "Замок фіксації панелі облицювання салону літака, переважно АН - 74 ТК - 300", зареєстрованого в Державному департаменті інтелектуальної власності - 17.09.2001р.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Згідно зі ст. ст. 42, 43 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи, а якщо спір вирішується колегіально - більшістю голосів суддів. У такому ж порядку вирішуються питання, що виникають у процесі розгляду справи (ст. 47 ГПК України).
У відповідності зі ст. 82 ГПК України, при вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення. Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому, необхідно мати на увазі, що, згідно зі ст. 43 ГПК України, наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).
Згідно статті 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Так, господарськими судами попередніх інстанцій прийнято до уваги висновок №0110 "Про визначення розміру матеріальних збитків, завданих ТОВ "ІнтерАМІ" ЛТД - власнику патентів", проведений 12.04.2010р., до дослідження якого не увійшли питання щодо використання відповідачем при виготовленні літака всіх суттєвих ознак на промислові зразки і винаходи позивача, тобто задовольняючи частково первісні позовні вимоги, останніми не з'ясовувалось питання щодо використання всіх суттєвих ознак промислових зразків, не з'ясовувалось чи використано кожну ознаку винаходу, що заявлені в позові.
Також заявники касаційних скарг зазначають, що відповідач не виготовляв виріб "Пасажирський блок керування", а купував за договором поставки №54-16-03 від 20.05.2003р. у розробника і постачальника - Одеського науково-дослідного інституту Телевізійної Техніки, як виріб "Пульт пасажира М-301", що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які господарськими судами попередніх інстанцій не досліджувались та їм не надавалась відповідна оцінка.
Відповідач у своїй касаційній скарзі зазначає, що патент на промисловий зразок №5200 припинив свою дію 11.06.2006р. і з 2010р. та на час розгляду справи останнім не було виготовлено і реалізовано жодного літака.
Приймаючи оскаржувані судові акти, ані місцевим господарським судом, ані апеляційною інстанцією не досліджувались питання щодо наявності або відсутності збитків та їх кваліфікації.
Наведене свідчить, що під час розгляду справи місцевим господарським судом та апеляційною інстанцією допущені порушення ст. ст. 42, 43, 47, 43, 82, 99, 101 ГПК України.
В силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Сервіси для юристів