ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 199/4202/25
провадження № 51-3185км25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_6 на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2025 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 03 липня 2025 року у справі за клопотанням прокурора про закриття кримінального провадження.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами обставини
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська ухвалою від 11 квітня 2025 року задовольнив клопотання прокурора Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_7 та закрив кримінальне провадження № 42019042630000229 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК), оскільки не було встановлено особу, яка його вчинила та закінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за цей кримінальний проступок.
Вказану ухвалу потерпілий ОСОБА_6 оскаржив в апеляційному порядку.
Перевіривши це рішення Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 03 липня 2025 року залишив оскаржувану ухвалу без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_6 просить скасувати ці судові рішення через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На обґрунтування своїх вимог зазначає, що рішення судів обох інстанцій про задоволення клопотання прокурора та закриття кримінального провадження в зв`язку з невстановленням особи, яка вчинила кримінальний проступок та закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності є передчасним, оскільки поза увагою цих судів залишилися його доводи про те, що кримінальне провадження зупинялося, а органом досудового розслідування не вживалися всі заходи для встановлення особи, яка вчинили крадіжку його майна. Окрім того, судами обох інстанцій не було взято до уваги, що кримінальне правопорушення могло бути вчинене групою осіб (ч. 2 ст. 185 КК) і в такому випадку строки давності притягнення до кримінальної відповідальності не сплинули.
З урахуванням зазначеного потерпілий вважає, що оскаржувані судові рішення не відповідають вимогам статей 370, 372 та 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Позиції учасників у суді касаційної інстанції
У судовому засіданні прокурор висловила позицію про законність оскаржуваних судових рішень і просила відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Інших учасників було належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони у судове засідання не прибули.
Мотиви Суду
Колегія суддів (далі - Суд), заслухавши доповідь судді, думку прокурора, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи, наведені у касаційній скарзі, дійшла висновку про таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги.
Згідно з приписами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
За правилами ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Як убачається з матеріалів провадження, 09.10.2019 на підставі заяви потерпілого ОСОБА_6 про крадіжку фар з його автомобіляневстановленою особою в період із 18:00 25 вересня до 08:00 26 вересня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019042630000229 були внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК.
Сервіси для юристів