ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2016 року Справа № 917/1448/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіБожок В.С.,суддівКостенко Т.Ф, Сибіги О.М.розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київна постановуХарківського апеляційного господарського суду від 08.12.2015 рокуу справі господарського суду Полтавської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. КиївдоПублічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод", м. Кременчук, Полтавська обл.простягнення 233 133, 33 грн.
за участю представників
позивача: не з'явився,
відповідача: Логашкін С.С.
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі за текстом - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" (далі за текстом - ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод") про стягнення 233 133, 33 грн., з яких: пені у розмірі 79 685, 72 грн., інфляційних втрат у розмірі 136 042, 73 грн. та 17 404, 88 грн. 3 % річних.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 15.09.2015 року визнано пункт 9.3 Договору купівлі-продажу газу № 4313/082036/з ТЕ-24 від 31.07.2013 року недійним з моменту його укладення і в позові відмовлено повністю.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що за умовами укладеного між сторонами договору про взаєморозрахунки сторін (спільні протокольні рішення) передбачено не тільки надання державних коштів на погашення наявної заборгованості за основним договором, але й змінено строки виконання зобов'язання, відтак, відповідач, виконавши належним чином умови договору про організацію взаєморозрахунків (спільних протокольних рішень), тим самим здійснив розрахунки за основним договором своєчасно та в повному обсязі, а, отже, позивачем неправомірно було нараховано пеню, 3 % річних та інфляційні втрати; крім того, суд дійшов висновку про невідповідність пункту 9.3 Договору купівлі-продажу природного газу від 31.07.2013 року № 4313/082036/з-ТЕ-24 вимогам ст. ст. 260, 261 Цивільного кодексу України та положенням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України щодо строків нарахування неустойки, що у відповідності до приписів п. 1 ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання зазначеного пункту договору недійсним з моменту його укладення.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.12.2015 року рішення господарського суду Полтавської області від 15.09.2015 року було скасовано в частині визнання недійсним п. 9.3 Договору купівлі-продажу природного газу від 31.07.2013 року № 4313/082036/з-ТЕ-24, в решті рішення залишено без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано відсутністю підстав для стягнення з ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" пені, інфляційних втрат та 3 % річних, оскільки в даному випадку в розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України не має місце виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом договорів про організацію взаєморозрахунків (неналежне виконання), так як для застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, а також умовами п. 7.2 основного договору, необхідно, щоб оплата за поставлений природний газ була здійснена відповідачем поза межами порядку і строків, встановлених договором про організацію взаєморозрахунків № 609/30, який діяв на момент розгляду справи і відповідно до пункту 18 якого сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору; при цьому, умова, викладена в п. 9.3 Договору купівлі-продажу природного газу від 31.07.2013 року № 4313/082036/з-ТЕ-24, не суперечить положенням діючого законодавства, зокрема, ст. ст. 260, 261 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для визнання вказаного пункту Договору недійсним.
Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 15.09.2015 року повністю та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.12.2015 року в частині залишення без змін рішення суду першої інстанції щодо відмови позивачу у задоволенні пені, інфляційних втрат та 3 % річних і прийняти нове рішення у справі, яким стягнути з ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" пеню у розмірі 79 685, 72 грн., інфляційних втрат у розмірі 136 042, 73 грн. та 17 404, 88 грн. 3 % річних, а в іншій частині постанову суду апеляційної інстанції - залишити без змін.
ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" відзиву на касаційну скаргу подано не було.
В судовому засіданні представник відповідача проти доводів касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.
Позивача згідно з приписами ст. 1114 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак він не скористався передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Заслухавши пояснення представника відповідача, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 31.07.2013 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу природного газу № 4313/082036/з-ТЕ-24 (далі за текстом - Договір), відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711210000, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього Договору.
Згідно з п. 1.2 Договору газ, що продається за цим Договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовується для виробничо-комерційної діяльності).
Відповідно до п. 2.1 Договору продавець передає покупцеві з 01.08.2013 року по 31.12.2013 року газ обсягом до 7 200 тис. куб. м, у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м).
В п. 3.1 Договору визначено, що продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця.
Право власності на газ переходить від покупця до продавця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.
Відповідно до п. 3.3 Договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.
Не пізніше 5-го числа місця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п. 3.4 Договору).
В п. 5.1 Договору визначено, що ціна (граничний рівень ціни) на газ для теплопостачальних підприємств та послуги з його транспортування установлюються НКРЕ.
Відповідно до п. 5.2 Договору ціна за 1000 куб.м природного газу становить 1 091 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м природного газу - 1 091 грн., крім того ПДВ- 20 % - 218, 20 грн., всього з ПДВ - 1 309, 20 грн.
Згідно з п. 6.1 Договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу.
Сервіси для юристів