ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2016 року Справа № 910/23990/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),
суддів: Іванової Л.Б.,
Самусенко С.С.
за участю представників:
позивача - Вабіщевич Т.В.,
відповідача - не з'явився,
третьої особи - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністіл"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2015
та на рішення господарського суду міста Києва від 16.02.2015
у справі № 910/23990/13
за позовом Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк"
до АБС Елайд Білдінг Енд Стіл Лімітед (ABS Allied Building & Steel Limited)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністіл"
про стягнення заборгованості за рахунок звернення стягнення на предмет застави
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2013 року Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до АБС Елайд Білдінг Енд Стіл Лімітед (ABS Allied Building & Steel Limited) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністіл", в якому позивач з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог та заяви про зміну предмета позову просив звернути стягнення в рахунок погашення кредитної заборгованості ТОВ "Юністіл" перед ПАТ "ОТП Банк" у загальному розмірі 263 486 961,01 грн., яка складається із заборгованості по договору про надання кредиту № 08-435/29-1 від 13.08.2008 в сумі 186 456 128,22 грн. (8 352 245,96 доларів США заборгованість по кредиту; 1 358 345,74 доларів США заборгованість по відсоткам та заборгованість по пені в сумі 33 342 994,80 грн.); заборгованості по договору про надання кредиту № 08-437/29-1 від 13.08.2008 в сумі 77 030 832,68 грн. (24 109 165,37 грн. та 1 780 000,00 доларів США заборгованість по кредиту; 9 687 301,93 грн. та 163 744,22 дол. США заборгованість по відсоткам; 12 586 102,38 грн. заборгованість по пені) на майно - предмет застави, а саме на частку АБС Елайд Білдінг Енд Стіл Лімітед (ABS Allied Building & Steel Limited) у статутному капіталі (фонді) ТОВ "Юністіл", яка складає 100% і становить 6 009 500,00 грн. шляхом продажу предмета застави обтяжувачем - ПАТ "ОТП Банк", з правом укладення від імені заставодавця, - АБС Елайд Білдінг Енд Стіл Лімітед (ABS Allied Building & Steel Limited), договору купівлі-продажу предмету застави з іншою особою - покупцем.
Рішенням господарського суду міста Києва від 16.02.2015 (суддя Спичак О.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2015 (колегія суддів у складі: суддя Пашкіна С.А. - головуючий, судді Баранець О.М., Мальченко А.О.), позов задоволено у повному обсязі. Приймаючи такі рішення, господарські суди виходили з того, що матеріалами справи доведений факт неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитними договорами, що призвело до прострочення виконання грошових зобов'язань. В якості забезпечення виконання зобов'язань третьої особи, позивачем та відповідачем укладено договір застави корпоративних прав (майнова порука), у відповідності до якого заставодавцем передано в заставу банку всі корпоративні права, що належать застоводавцю на праві власності. Враховуючи, що ТОВ "Юністіл" зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів виконано не було, у ПАТ "ОТП Банк" виникло право на підставі ст. 589 ЦК України, ст. 20 Закону України "Про заставу" та п.п. 6.2, 6.2.1 договору застави корпоративних прав (майнова порука) № 09-056/29-1 від 24.03.2009 звернути стягнення на предмет застави.
У касаційній скарзі ТОВ "Юністіл" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 16.02.2015, а справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. В обґрунтування касаційної скарги скаржник стверджує, що судами при прийнятті оскаржуваних рішень порушено вимоги ст. 41 ГПК України, ст.ст. 1054, 10561 ЦК України. Так, на думку скаржника, господарськими судами попередніх інстанцій не враховано, що матеріали справи містять суперечливі та взаємовиключні дані щодо розміру заборгованості за кредитними договорами. У зв'язку з цим, в процесі розгляду справи виникли питання, що потребували спеціальних знань, однак місцевим господарським судом було відмовлено в задоволенні клопотання про проведення судово-економічної експертизи. Крім того, скаржник зазначає й про те, що позивач у справі не знижував до відповідного рівня проценту ставку по кредиту згідно із змінами в ставках Libor, що передбачено в ч. 4 ст. 10561 ЦК України.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить рішення господарського суду першої інстанції від 16.02.2015, постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2015 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Так, на думку позивача, банком з дотриманням вимог ст.ст. 32-34 ГПК України доведено наявність заборгованості ТОВ "Юністіл" за кредитними договорами; господарськими судами було правомірно відмовлено у проведенні експертизи у зв'язку з відсутністю необхідності застосування спеціальних знань; умовами кредитних договорів передбачено, що зменшення процентної ставки можливо лише за взаємною згодою сторін при укладанні додаткової угоди сторін, тоді як сторонами кредитного договору не укладалися додаткові угоди про зменшення процентної ставки.
До початку розгляду касаційної скарги до Вищого господарського суду України від ТОВ "Юністіл" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити присутність свого представника в судовому засіданні, призначеному у даній справі на 17.02.2016 через зайнятість представника в іншому судовому засіданні.
Представник позивача проти задоволення вказаного клопотання заперечував, стверджуючи про затягування судового процесу третьою особою.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.
Згідно з п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд, з урахуванням обставин конкретної справи, може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому, господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою ст. 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.ст. 32-34 ГПК України).
Оцінивши доводи клопотання у сукупності з іншими обставинами справи, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність у даному випадку правових підстав для відкладення розгляду касаційної скарги з огляду на те, що відповідачем у справі є іноземний суб'єкт і для належного повторного повідомлення його про розгляд справи необхідний тривалий час, що може призвести до порушення розумних строків розгляду справи, в той час як в силу наданих ст. 1117 ГПК України повноважень, суд касаційної інстанції не має права досліджувати докази, збирати нові, тощо, а перевіряє судові рішення виключно на дотримання судами при їх прийнятті норм матеріального та процесуального права; ухвалою про призначення даної справи до розгляду від 11.08.2015 сторони попереджалися про те, що нез'явлення їх представників у судове засідання не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи і представником третьої особи не надано належних та допустимих доказів неможливості направлення іншого представника у судове засідання.
Сервіси для юристів