ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2016 року Справа № 910/20702/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кочерової Н.О. (доповідач), суддівАкулової Н.В., Саранюка В.І.,розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Київенерго"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 02.12.2015у справі№ 910/20702/15 господарського суду міста Києваза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр"допублічного акціонерного товариства "Київенерго"провизнання додаткових угод недійсними та повернення безпідставно отриманих коштівза участю представників сторін:
від позивача: Маркова Т.Л., дов. від 31.12.2015
від відповідача: Стефієнко І.М., дов. від 23.11.2015
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр" звернулося до господарського суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Київенерго" про визнання недійсними трьохсторонньої додаткової угоди від 01.11.2012 та додаткової угоди від 01.03.2013, укладених до договору про постачання електричної енергії № 252 від 14.02.1990, та стягнення 4 497,35 грн безпідставно отриманих коштів.
В обґрунтування вимог позивач зазначав, що спірні додаткові угоди суперечать закону та є недійсним, оскільки були укладені стосовно житлових будинків по вул. Запорожця, 13 та вул. Микитенка, 9 в місті Києві, які ніколи не перебували на його балансі чи в управлінні, позивач не мав доступу до вказаних об'єктів і не міг отримувати послуги з електропостачання від ПАТ "Київенерго", а відтак, у відповідача були відсутні правові підстави для укладення з позивачем правочинів щодо вказаних будинків та, відповідно, відсутні правові підстави на отримання від позивача за спірними угодами грошових коштів, які відповідач зобов'язаний повернути, як безпідставно отримані, відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України.
Рішенням господарського суду міста Києва від 16.09.2015 (суддя Карабань Я.А.) позов задоволено повністю.
Визнано недійсною додаткову угоду від 01.11.2012 до договору № 252 від 14.02.1990 про постачання електричної енергії, укладену між ПАТ "Київенерго", дочірнім підприємством по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового значення "Екос" публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" та ТОВ "Перший український експертний центр".
Визнано недійсною додаткову угоду від 01.03.2013 до договору № 252 від 14.02.1990 про постачання електричної енергії, укладену між ПАТ "Київенерго" та ТОВ "Перший український експертний центр".
Стягнуто з ПАТ "Київенерго" на користь ТОВ "Перший український експертний центр" 4 497,35 грн безпідставно отриманих грошових коштів та 4 263,00 грн судового збору.
При цьому, місцевий господарський суд, керуючись ч. 3 ст. 215, ч. 1 ст. 229 ЦК України, виходив з того, що спірні угоди були укладені позивачем під впливом помилки, оскільки позивач вважав, що житлові будинки по вул. Запорожця, 13 та вул. Микитенка, 9 в місті Києві були передані саме на його баланс та він мав намір отримувати та оплачувати послуги з постачання електричної енергії. Однак, матеріалами справи не підтверджується обставини передачі вказаних житлових будинків на баланс чи в управління позивачу у справі та споживання ним електричної енергії. Натомість, доведено факт передачі вказаних будинків безоплатно в комунальну власність територіальної громади міста Києва та в управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації.
Крім того, суд визнав обґрунтованою вимогу про стягнення з відповідача 4 497,35 грн безпідставно набутих коштів, сплачених позивачем за липень та серпень 2013 року в якості оплати електричної енергії та пені за недійсним угодами.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2015 (склад колегії суддів: Федорчук Р.В. - головуючий, Лобань О.І., Майданевич А.Г.) апеляційну скаргу ПАТ "Київенерго" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 16.09.2015 - без змін з тих же підстав.
В касаційній скарзі публічне акціонерне товариство "Київенерго" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судами обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи 14.02.1990 між акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", як постачальником, та дочірнім підприємством "Екос", як споживачем, укладено договір про постачання електричної енергії № 252.
29.10.2010 між акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" та дочірнім підприємством "Екос" укладено додаткову угоду до договору № 252 від 14.02.1990, відповідно до додатку № 1 якої договір про постачання електричної енергії № 252 викладений у новій редакції.
Відповідно до п. 1 договору в редакції додаткової угоди від 29.10.2010, постачальник (АЕК "Київенерго") продає електричну енергію споживачу (ДП "Екос") для забезпечення потреб електроустановок споживача за об'єктами споживача згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід'ємною частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід'ємною частиною.
Приєднана та дозволена потужність у точці підключення визначена в додатку "Перелік об'єктів споживача" (Додаток 4А), відповідно до якого електрична енергія постачалась до об'єктів по вул. П. Запорожця, 13 та вул. Микитенка, 9.
01.11.2012 між публічним акціонерним товариством "Київенерго" (сторона-1, відповідач), дочірнім підприємством по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового значення "Екос" публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (сторона-2) та товариством з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр" (сторона-3, позивач) було укладено додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії № 252 від 14.02.1990, згідно з умовами якої сторона-2 (ДП "Екос") передала позивачу, а позивач прийняв всі права та зобов'язання, визначені договором № 252 від 14.02.1990 та додатками до нього.
Згідно з п. 3 додаткової угоди сторона-1 - ПАТ "Київенерго" погодила зміну сторони договору № 252 від 14.02.1990.
Пунктом 4 додаткової угоди визначено термін дії договору № 252 від 14.02.1990 - до 01.03.2013.
01.03.2013 між публічним акціонерним товариством "Київенерго" та товариством з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр" укладено додаткову угоду до договору № 252 від 14.02.1990 про постачання електричної енергії, за умовами якої сторони домовились, зокрема, продовжити строк дії договору до 01.07.2013.
16.10.2013 позивач звернувся до відповідача з листом № 4167 від 16.10.2013, в якому просив припинити розрахунок за лічильниками, розташованими по вул. Запорожця, 13 та вул. Микитенка, 9, по особовому рахунку № 3510252, а також просив направити представника для закриття розрахунків.
У серпні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр" звернулося до господарського суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Київенерго" про визнання недійсними трьохсторонньої додаткової угоди від 01.11.2012 та додаткової угоди від 01.03.2013, укладених до договору про постачання електричної енергії № 252 від 14.02.1990, та стягнення 4 497,35 грн безпідставно отриманих коштів.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Сервіси для юристів