ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2016 року Справа № 910/19742/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кочерової Н.О. (доповідач),суддівАкулової Н.В., Саранюка В.І.,розглянувши касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 08.12.2015у справі№ 910/19742/15 господарського суду міста Києваза позовомпублічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна"доприватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія"простягнення 34 114,00 грн страхового відшкодуванняза участю представників сторін:
від позивача: не з'явилися
від відповідача: не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
У липні 2015 року публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна" звернулося до господарського суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" про стягнення 34 114,00 грн страхового відшкодування.
В обґрунтування вимог позивач зазначав, що виплативши своєму страхувальнику відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 03/ТП/0041692/2.1.5.1. від 01.07.2014 страхове відшкодування в розмірі 34 114,00 грн, він набув на підставі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" право зворотної вимоги до відповідальної за заподіяний збиток особи, якою є відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності винної у вчиненні ДТП особи, та який зобов'язаний відповідно до вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відшкодувати позивачу понесені збитки у розмірі виплаченого страхового відшкодування.
Рішенням господарського суду міста Києва від 16.09.2015 у справі № 910/19742/15 (суддя Зеленіна Н.І.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ "Страхове товариство "Гарантія" на користь ПАТ "Страхова компанія "Країна" 34 114,00 грн страхового відшкодування та 1 827,00 грн судового збору.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2015 (склад колегії суддів: Суховий В.Г. - головуючий, Жук Г.А., Мальченко А.О.) апеляційну скаргу ПАТ "Страхове товариство "Гарантія" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 16.09.2015 - без змін.
Суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач після виплати страхового відшкодування відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" набув право зворотної вимоги до відповідача, як страховика цивільно-правової відповідальності винної у вчиненні ДТП особи, у межах фактичних затрат, тобто, на всю суму виплаченого ним страхового відшкодування, оскільки чинним законодавством не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, який є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу.
В касаційній скарзі приватне акціонерне товариство "Страхове товариство "Гарантія" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково - в сумі 21 741,12 грн, а в решті вимог відмовити, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Зі змісту ст.1117 ГПК України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, 01.07.2014 між публічним акціонерним товариством "Страхова компанія "Країна" (страховик, позивач) та ОСОБА_6 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 03/ТП/41692, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим транспортним засобом - автомобілем марки "Nissan Qashqai 1.6", реєстраційний номер НОМЕР_1
Строк дії договору згідно з п.8: з 12.01.2015 по 11.07.2015.
За змістом п. 18.1. договору розмір збитку та страхового відшкодування може здійснюватись страховиком, зокрема, на підставі рахунків СТО.
15.04.2015 о 12 год. 15 хв. в м. Львів на вул. Зелена-Вулецька сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Peugeot Boxer" р.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_7 та автомобіля "Nissan Qashqai 1.6", р.н. НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_8, яка призвела до пошкодження вказаних автомобілів.
Постановою Городоцького районного суду Львівської області від 14.05.2015 у справі №441/636/15-п водія автомобіля "Peugeot Boxer" р.н. НОМЕР_2, ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні вказаної ДТП та накладено на нього штраф у розмірі 340,00 грн.
15.04.2015 страховик - ПАТ "СК "Країна" отримав повідомлення про настання страхового випадку із застрахованим за вказаним вище договором страхування транспортним засобом, а 29.04.2015 отримав від страхувальника заяву про виплату страхового відшкодування на рахунок СТО.
Згідно з рахунком на оплату №86 від 22.04.2015, виставленого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9, який здійснює технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, власнику автомобіля "Nissan Qashqai 1.6", вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля склала 34 114,00 грн.
Зазначена вище ДТП відповідно до умов договору добровільного страхування транспортного засобу №03/ТП 41692 від 01.07.2014 та норм чинного законодавства України визнана позивачем страховим випадком, про що страховиком було складено страховий акт №03/35609/2.1.5.1 від 03.06.2015, відповідно до якого страхувальнику було призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 34 114,00 грн.
На виконання умов вказаного договору страхування, на підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування та страхового акту №03/ТП 41692 від 01.07.2014, позивач виплатив страхове відшкодування в розмірі 34 114,00 грн безпосередньо на рахунок виконавця робіт з ремонту автомобіля - ФОП ОСОБА_9, що підтверджується платіжним дорученням № 5480 від 03.06.2015.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що на момент спричинення ДТП - 15.04.2015 цивільно-правова відповідальність винної у вчиненні ДТП особи - ОСОБА_7 під час експлуатації автомобіля "Peugeot Boxer" р.н. НОМЕР_2, була застрахована відповідачем відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/2685957. Згідно із зазначеним полісом ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, склав 50 000,00 грн, франшиза - 0 (нуль) грн; строк дії полісу з 05.09.2014 по 04.09.2015.
Після виплати своєму страхувальнику страхового відшкодування позивач звернувся до відповідача, як страховика цивільно-правова відповідальність винної у вчиненні ДТП особи, із претензією № 4039 від 11.06.2015 про відшкодування шкоди в сумі 34 114,00 грн в порядку ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування".
Однак, відповідач, вимоги претензії не задовольнив, що і стало підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.
Статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, після виплати позивачем страхового відшкодування за шкоду, завдану внаслідок ДТП автомобілю "Nissan Qashqai 1.6", р.н. НОМЕР_1, до позивача перейшло право зворотної вимоги відшкодування збитків, яке страхувальник позивача мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток, про що вірно зазначили суди попередніх інстанцій.
Сервіси для юристів