ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2016 року Справа № 910/17877/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),
суддів: Барицької Т.Л.,
Губенко Н.М.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_2,
відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2015
та на рішення господарського суду міста Києва від 14.09.2015
у справі № 910/17877/15
за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
про стягнення 58 682,56 грн.
ВСТАНОВИВ:
У липні 2015 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 30 383,15 грн. заборгованості за кредитом, 17 240,60 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 9 068,04 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків та 1 990,77 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.
Рішенням господарського суду міста Києва від 14.09.2015 (суддя Босий В.П.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 (колегія суддів у складі: суддя Зеленін В.О. - головуючий, судді Шевченко Е.О., Синиця О.Ф.), позов задоволено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" 30 383,15 грн. заборгованості за кредитом, 17 240,60 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 9 068,04 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків та 1 990,77 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом. Приймаючи вказані рішення, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що матеріалами справи доведений факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором банківського обслуговування, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення як основної суми боргу так і штрафних санкцій є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 14.09.2015, постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування касаційної скарги скаржник стверджує, що судами при прийнятті оскаржуваних рішень порушено вимоги ст.ст. 4, 42, 43, 33, 34, 43 ГПК України, ст.ст. 202-208, 525, 526, 628, 639, 1054, 1055, 1067, 1069 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 11, 18 Закону України "Про захист прав споживачів", ст. 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг". Так, на думку відповідача, позивачем не надано належних та допустимих доказів укладення між сторонами договору в письмовій формі, тому неможливо встановити умови, на яких укладено даний договір. Крім того, відповідач зазначає про те, що його не було належним чином повідомлено про час та дату судового засідання у господарському суді апеляційної інстанції.
Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню виходячи з такого.
Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Право сторони брати участь у судовому засіданні встановлено ст. 22 ГПК України.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2015 прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд на 07.12.2015 о 10:10 год. Вказана ухвала, згідно з штампом канцелярії, що міститься на обороті останнього аркушу оригіналу ухвали, розіслана учасникам судового процесу 05.11.2015.
Згідно з п. 2.6.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28 повідомлення з відміткою про вручення процесуальних документів адресатові долучаються до матеріалів справи.
Відтак, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Водночас ухвала Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2015 була направлена скаржнику за адресою: АДРЕСА_1, та повернута органом поштового зв'язку з довідкою "за місцем обслуговування не знаходиться".
Як вбачається з наявних матеріалів справи, зокрема зі Свідоцтва про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_3 його місцем проживання є: АДРЕСА_1. Така ж сама адреса зазначалася позивачем у позовній заяві та самим відповідачем у поданих ним до господарських судів документах в тому числі і в апеляційній скарзі.
Сервіси для юристів