Постанова ВГСУ від 17.02.2016 року у справі №904/7752/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2016 року Справа № 904/7752/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),

суддів: Барицької Т.Л.,

Губенко Н.М.,

за участю представників:

ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" - Земляної І.О.,

ТОВ "Нововолинський олійно-жировий комбінат" - не з'явився,

ТОВ "Модерн Бізнес" - не з'явився,

ТОВ "АПК Агроінтер" - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.10.2015

у справі № 904/7752/15 господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Нововолинський олійно-жировий комбінат";

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн Бізнес"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК Агроінтер"

про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення на предмет забезпечення

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нововолинський олійно-жировий комбінат", Товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн Бізнес" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК Агроінтер" про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення на предмет забезпечення.

Додатково позивачем було подано до господарського суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2015 (суддя Манько Г.В.) задоволено заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову. Вжито заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту в межах суми позову 8 400 000,00 доларів США на відповідне нерухоме майно, що належить на праві власності ТОВ "Нововолинський олійно-жировий комбінат". Також зазначене майно, на яке накладено арешт, було передано на відповідальне зберігання позивачу.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.10.2015 (колегія суддів у складі: суддя Виноградник О.М. - головуючий, судді Джихур О.В., Лисенко О.М.) ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2015 скасовано. В заяві ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" про вжиття заходів до забезпечення позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.10.2015, а ухвалу господарського суду першої інстанції від 03.09.2015 залишити в силі. Скарга мотивована порушенням господарським судом апеляційної інстанції вимог ст.ст. 41, 45, 33, 34, 36, 43, 66, 67, 82, 84, 99, 101 ГПК України, ст.ст. 39, 41 Закону України "Про іпотеку", п. 4.2.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5. Так, на думку скаржника, господарським судом апеляційної інстанції не враховано доводи позивача, які ним були викладені у заяві про забезпечення позову.

Перевіривши повноту встановлення обставин у справі та правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з урахуванням наступного:

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.