ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2015 року Справа № 916/3802/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя: судді:Дроботова Т.Б., Алєєва І.В. (доповідач), Рогач Л.І.за участю представників: від позивача:не з'явився; від відповідача:не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуМалого підприємства "Картопляники" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністюна постановуОдеського апеляційного господарського суду від 27.11.2014р.у справі господарського суду№916/3802/14 Одеської областіза позовомДепартаменту комунальної власності Одеської міської радидо Малого підприємства "Картопляники" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністюпровиселенняВ С Т А Н О В И В:
Позивач, Департамент комунальної власності Одеської міської ради, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Малого підприємства "Картопляники" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про виселення з нежитлових приміщень першого поверху загальною площею 201,4 кв.м., які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Катерининська, 1.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.09.2014р. у справі №916/3802/14 порушено провадження у справі, зазначена позовна заява прийнята до розгляду за участю уповноважених представників сторін.
У листопаді 2014 року Мале підприємство "Картопляники" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю звернулось до господарського суду Одеської області із зустрічною позовною заявою до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про визнання договору оренди нежитлового приміщення продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.11.2014р., залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.11.2014р. у справі №916/3802/14, вищезазначену зустрічну позовну заяву повернуто без розгляду на підставі п.п. 4, 6 ст. 63 ГПК України.
Відповідач, Мале підприємство "Картопляники" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, з прийнятою постановою апеляційної інстанції не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою разом з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на її подання, в якій просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного господарського суду. Скарга мотивована тим, що постанова прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.02.2015р. задоволено клопотання заявника касаційної скарги про відновлення строку на її подання, відновлено строк на її подання, зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.
У письмовому відзиві на касаційну скаргу позивач просив оскаржувану постанову апеляційного господарського суду залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
В призначене судове засідання касаційної інстанції 17.02.2015р. позивач та відповідач уповноважених представників не направили. Явка не визнавалась обов'язковою.
Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Малого підприємства "Картопляники" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю.
Відповідно до приписів ст. 60 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
Таким чином, зустрічний позов повинен бути поданий з додержанням вимог ст.ст. 54-57 ГПК України щодо форми і змісту позовних заяв.
У відповідності до пунктів 2, 3 частини першої статті 57 ГПК України до позовної заяви додаються докази відправлення сторонам копії позовної заяви і доданих до неї документів, документи, які підтверджують, сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Недодержання цих вимог тягне за собою наслідки, передбачені ст. 63 ГПК України.
Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до п. 5 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.
В силу ч. 2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
У відповідності зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.
Пунктом 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", визначено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін.
Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Апеляційною інстанцією зазначено, що Малим підприємством "Картопляники" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю не надавались докази відсутності можливості сплати судового збору та відповідне клопотання не заявлялось.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Положеннями ГПК України не встановлено виключень для позивачів за зустрічними позовами щодо документів, які мають бути додані до позову у відповідності до ст. 57 ГПК України.
Незважаючи на викладене, Мале підприємство "Картопляники" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю при поданні зустрічного позову не додало документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі та доказів відправлення сторонам копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Суди попередніх інстанцій врахували фактичні обставини справи і дійшли правомірного висновку про те, що зустрічна позовна заява Малого підприємства "Картопляники" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю подана з порушенням вимог чинного законодавства і підлягає поверненню без розгляду.
Сервіси для юристів