ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2015 року Справа № 910/25016/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Панової І.Ю.суддів:Білошкап О.В., Запорощенка М.Д.- доповідачрозглянув касаційні скарги гром. Кошкіної Олени Олександрівни товариства з обмеженою відповідальністю " СІ ТІ Девелопмент" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 03.12.2014та рішенняГосподарського суду міста Києва від 20.05.2014у справі№910/25016/13 господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Прогресивні технології плюс"дотовариства з обмеженою відповідальністю " СІ ТІ Девелопмент"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Гром. Кошкіної Олени Олександрівнипророзірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06.08.2009 за участю представників сторін: від позивача:не з'явився від відповідача:Луцюк В.В., за довіреністювід третьої особи:Кулибаба В.О., за довіреністю Хлопоніна В.О., за довіреністю
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.05.2014 № 910/25016/13 позовні вимоги задоволено повністю, розірвано Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 06.08.2009 року, укладений між ТОВ "Прогресивні Технології Плюс" та ТОВ "Сі Ті Девелопмент", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нікітіним Е.П. та зареєстрований в реєстрі за № 160 з моменту набрання цим Рішенням законної сили.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 апеляційні скарги відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ ТІ Девелопмент" , та громадянки Кошкіної О.О. залишено без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2014 № 910/25016/13 залишено без змін.
Не погодившись з прийнятими у справі судовими актами , гром. Кошкіна Олена Олександрівна та товариство з обмеженою відповідальністю " СІ ТІ Девелопмент" звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами про скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 та рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2014 у справі №910/25016, з вимогою справу передати на новий розгляд.
В обґрунтування заявлених вимог, гром. Кошкіна Олена Олександрівна посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій припустилися неправильного застосування приписів ч.1 ст.4-7 ГПК щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та с.1 ст.43 ГПК стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. При цьому, скаржник вважає, що суд не звернув увагу на відсутність у позивача порушеного або оспорюваного права на момент звернення із позовом, а також вказує на те, що позовна заява подана поза строками позовної давності.
Товариство з обмеженою відповідальністю "СІ ТІ Девелопмент" в обґрунтування заявлених в касаційній скарзі вимог, посилається на порушення судами приписів ст.ст. 180, 188 ГК України, ст.631 ЦК України, ст.ст. 4-7, 43 ГПК України. При цьому, скаржник вказує на те, що судами не встановлювався факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем, а саме не проводилась звірка взаєморозрахунків, не встановлювався перелік банків, у яких у позивача були відкриті рахунки. Крім того, заявник вважає, що суди прийняли рішення про розірвання договору, строк дії якого закінчився, а також поза межами строку позовної давності та не звернули уваги на порушення порядку розірвання Договору. Також, скаржник зауважує на тому, що наявність заборгованості по договору є підставою для стягнення збитків, а не підставою для розірвання договору.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06 серпня 2009 року між позивачем, як продавцем та відповідачем, як покупцем, був укладений Договір купівлі-продажу земельної ділянки, що був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нікітіним Е.П. та зареєстрований в реєстрі за №160.
Відповідно до п. 1 зазначеного Договору продавець передає, належну йому на праві власності земельну ділянку № 92 площею 1,62 га, кадастровий номер 5121085200:01:001:0036 у власність покупцю, а покупець набуває у власність земельну ділянку і сплачує за неї обумовлену грошову суму.
Предметом Договору ( п. 2 ) є земельна ділянка № 92 площею 1,62 га, кадастровий номер 5121085200:01:001:0036, розташована за адресою: масив №16 Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області.
Згідно з п. 6 Договору, цей продаж земельної ділянки здійснено за суму 1650 132,00 грн. (один мільйон шістсот п'ятдесят тисяч сто тридцять дві гривні), які продавець має отримати від покупця протягом 15 днів після укладення Договору купівлі-продажу та його нотаріального посвідчення, шляхом перерахування покупцем на розрахунковий рахунок продавця, що підтверджується платіжним дорученням, про повний розрахунок.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав, передав обумовлену Договором земельну ділянку відповідачу, що підтверджено матеріалами справи.
ТОВ "Прогресивні Технології Плюс", в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Корольова В.М, звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача ТОВ "Сі Ті Девелопмент" про стягнення 1 650 132,00 грн. заборгованості за Договором купівлі-продажу земельної ділянки від 06.08.2009 року.
06.02.2014 позивачем було подано Заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просив суд першої інстанції розірвати Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 06.08.2009р. укладений між ТОВ "Прогресивні Технології Плюс" та ТОВ "Сі Ті Девелопмент", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нікітіним Е.П. та зареєстрований в реєстрі за № 160.
Заява про зміну предмету позову прийнята господарським судом до розгляду в порядку ст. 22 ГПК України.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.05.2014 № 910/25016/13 позовні вимоги задоволено повністю, розірвано Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 06.08.2009 року, укладений між ТОВ "Прогресивні Технології Плюс" та ТОВ "Сі Ті Девелопмент", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нікітіним Е.П. та зареєстрований в реєстрі за № 160 з моменту набрання цим Рішенням законної сили.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 апеляційні скарги відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ ТІ Девелопмент" , та громадянки Кошкіної О.О. залишено без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2014 № 910/25016/13 залишено без змін.
Приймаючи означені судові акти, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач свої зобов'язання по Договору купівлі-продажу виконав в повному обсязі, що підтверджує матеріалами справи. Проте, матеріали справи не містять доказів, що відповідач виконав свої зобов'язання за названим Договором (п. 6) щодо оплати переданої йому у власність земельної ділянки перед позивачем. Встановивши, що позивач в результаті порушення відповідачем умов Договору купівлі-продажу земельної ділянки в частині оплати земельної ділянки не отримав грошових коштів, на отримання яких розраховував при укладанні Договору (значною мірою був позбавлений того, на що розраховував), суди дійшли висновку про істотність порушення допущенного відповідачем.
Крім того, апеляційний суд вказує на те, що відповідач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином та без порушення вимог процесуального закону. При цьому, апеляційний суд дійшов висновку, що позивачем дотримано вимоги ст. 256-257 ЦК України, що виключає можливість застосування до даних правовідносин наслідків спливу строку позовної давності.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанції з оглядом на наступне.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За приписами статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Сервіси для юристів