ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2015 року Справа № 910/12352/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого Овечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,за участю представників:позивача -Подоприголов В.Є.,відповідача-Титаренко Н.О.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "Компанія "Мелагрейн"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 12.11.2014у справі№910/12352/14 за позовомТОВ "Компанія "Мелагрейн"доТОВ "Агроінфінітум"про стягнення 584293,10 грн. заборгованості, 20986,52 грн. пені, 22203,13 грн. інфляційних втрат, 3% річних в сумі 3313,66 грн. та 38936 грн. збитків До початку судового засідання від представника ТОВ "Агроінфінітум" Титаренко Н.О. надійшло клопотання від 16.02.2015 про відкладення розгляду справи з причин знаходження вказаного представника у відрядженні протягом 05-16.02.2015р. та необхідності його особистого ознайомлення з матеріалами справи, яке (клопотання) підлягає відхиленню у зв'язку з його необґрунтованістю, оскільки відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження неможливості представництва інтересів ТОВ "Агроінфінітум" у даній справі іншими особами (Світайло В.О., Бистров А.В.), які приймали участь у засіданнях судів попередніх інстанцій та повноваження яких підтверджуються наявними у справі довіреностями (а.с.110,156). Адже, чинний Господарський процесуальний кодекс України (ст.28) не обмежує кількість представників, які можуть представляти інтереси сторони у господарському процесі. Водночас, колегією суддів надано можливість представнику ТОВ "Агроінфінітум" Титаренко Н.О. ознайомитися з касаційною скаргою та іншими матеріалами справи безпосередньо перед початком судового засідання касаційної інстанції.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м.Києва від 11.09.2014 (суддя Головатюк Л.Д.) позов задоволено частково шляхом стягнення з ТОВ "Агроінфінітум" на користь ТОВ "Компанія "Мелагрейн" 584293,10 грн. заборгованості за додатковою угодою №3 від 17.03.2014 до договору купівлі-продажу від 04.02.2014 №4/02/2014/м, 20986,52 грн. пені, 22203,13 грн. інфляційних втрат та 3% річних в сумі 3313,66 грн., нарахованих за прострочення виконання грошового зобов'язання. В решті позовних вимог відмовлено у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2014 (судді: Смірнова Л.Г., Кропивна Л.В., Чорна Л.В.) рішення скасовано з прийняттям нового рішення про відмову в позові повністю з мотивів відсутності в матеріалах справи укладеного Додатку №1 до договору купівлі-продажу від 04.02.2014 №4/02/2014/м та обумовленої цим недоведеності порушення відповідачем прав та інтересів позивача.
ТОВ "Компанія "Мелагрейн" у поданій касаційній скарзі просить постанову скасувати, рішення залишити без змін, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме ст.ст.11,204,611,625,526,655,663 ЦК України та ст.ст.193,265 ГК України. Зокрема, скаржник вважає, що сама по собі відсутність Додатку №1 не є підставою для відмови в задоволенні позову в повному обсязі, так як в ньому не зазначені відомості, що стосуються предмета спору, оскільки саме додатковою угодою №3 від 17.03.2014 до договору купівлі-продажу від 04.02.2014 №4/02/2014/м, яка набрала чинності з моменту її підписання сторонами, викладено п.п.4,5,8,9 Додатку №1 в новій редакції, і саме в цій угоді зазначаються кінцеві строки, умови, кількість та ціна товару.
Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності їх юридичної оцінки судом апеляційної інстанції, заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню із залишенням без змін первісного рішення з наступних підстав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про відмову в позові повністю, апеляційний господарський суд виходив того, що:
04.02.2014 між ТОВ "Компанія "Мелагрейн" та ТОВ "Агроінфінітум" укладено договір купівлі-продажу №4/02/2014/м (далі - договір), за яким ТОВ "Агроінфінітум" ("Продавець") зобов'язується поставити і передати олію соняшникову ("Товар") у власність ТОВ "Компанія "Мелагрейн" ("Покупець"), який зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити оплату.
Місцевим господарським судом встановлено, що 17.03.2014 між ТОВ "Компанія "Мелагрейн" та ТОВ "Агроінфінітум" укладено додаткову угоду №3 до договору купівлі-продажу від 04.02.2014 №4/02/2014/м, за яким продавець зобов'язується здійснити поставку товару у кількості 200 тон +/-10% до 27.03.2014, а покупець зобов'язаний провести попередню оплату товару на розрахунковий рахунок продавця. Загальна вартість товару по даному Додатку складає 1685000 грн.
18.03.2014р. ТОВ "Компанія "Мелагрейн" здійснило оплату в сумі 1600000 грн. на рахунок ТОВ "Агроінфінітум".
Проте, як встановлено судом першої інстанції, ТОВ "Агроінфінітум" поставку товару до ТОВ "Компанія "Мелагрейн" на загальну суму 584293,10 грн. не здійснило та вказані грошові кошти не повернуло.
Позивач звернувся до суду з позовом у зв'язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо кількості поставленого товару у встановлені договором строки.
Відповідно до пункту 3.1 договору купівлі-продажу від 04.02.2014 №4/02/2014/м поставка товару здійснюється партіями. Умови поставки товару, а також строки поставки обумовлюються сторонами в Додатках до даного договору, що є невід'ємними частинами цього договору. Під партією товару розуміється кількість товару визначеного в Додатках до даного договору.
В матеріалах справи відсутні укладені між сторонами Додатки до договору купівлі-продажу від 04.02.2014 №4/02/2014/м.
Посилання позивача на додаткову угоду №3 від 17.03.2014, як на підставу заявлених позовних вимог, не прийнято апеляційним судом до уваги з огляду на те, що вказаною додатковою угодою були внесені зміни до Додатку №1 до договору шляхом викладення п.п.4,5,8,9 в іншій редакції. Однак, в матеріалах справи відсутній Додаток №1, тому додаткова угода №3 не може бути прийнята в якості належного та допустимого доказу та оцінена судом в якості узгодження сторонами кількості та строку поставки товару.
Позивачем не надано будь-яких інших доказів, які б свідчили про порушення відповідачем умов укладеного сторонами договору купівлі-продажу від 04.02.2014 №4/02/2014/м, тобто позивачем не належними та допустимими доказами не доведено порушення відповідачем його прав та інтересів, що є підставою для відмови в позові в повному обсязі.
Проте, колегія не може погодитися з передчасними висновками апеляційного суду з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.14 та ст.629 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Позивачем заявлено позовні вимоги про повернення частини передоплати у зв'язку з непоставкою відповідачем товару у необхідній кількості та у встановлений строк згідно умов додаткової угоди №3 від 17.03.2014 до договору купівлі-продажу від 04.02.2014 №4/02/2014/м.
Відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно з приписами п.п.7,8 ч.2 ст.105 ГПК України у постанові мають бути зазначені обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів; у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду - доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції.
В порушення вимог ст.ст.43,101,105 ГПК України апеляційним судом не враховано, що на спірні правовідносини, пов'язані з непоставкою відповідачем товару в повному обсязі та вимогою покупця про повернення продавцем передоплати в розмірі вартості недопоставленого товару, поширюється дія положень ч.1 ст.670 та ч.2 ст.693 ЦК України.
Так, відповідно до ч.1 ст.670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Згідно з ч.2 ст.693 ЦК України у разі якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
За змістом ч.2 ст.693 ЦК України, право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.
Сервіси для юристів