Постанова ВГСУ від 16.12.2015 року у справі №917/1259/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 року Справа № 917/1259/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Євсікова О.О., Кролевець О.А.,

за участю представника позивача - Корчкової О.С. дов. № 22/1359-Д від 10 липня 2015 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ПАТ "АвтоКрАЗ" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 5 жовтня 2015 року у справі Господарського суду Полтавської області за позовом Служби безпеки України до ПАТ "АвтоКрАЗ" про стягнення суми,

УСТАНОВИВ:

У червні 2015 року Служба безпеки України (далі - позивач) звернулась до ПАТ "АвтоКрАЗ" (далі - відповідач) з позовом про стягнення пені у розмірі 224817 гривень 92 коп.

Позовні вимоги обгрунтовані простроченням виконання відповідачем умов договору № 19/1-90д про закупівлю товарів за державні кошти.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 4 серпня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ПАТ "АвтоКрАЗ" на користь Департаменту господарського забезпечення Служби безпеки України 224817 гривень 92 коп. пені.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 5 жовтня 2015 року апеляційну скаргу ПАТ "АвтоКрАЗ" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 4 серпня 2015 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ПАТ "АвтоКрАЗ" просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 5 жовтня 2015 року та рішення Господарського суду Полтавської області від 4 серпня 2015 року, винести рішення, яким зменшити розмір заявленої пені до 22481 гривень 80коп.

Посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм ст. ст. 610, 611, ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України, ст. 218, ч. 4 ст. 219 Господарського кодексу України.

Зазначає, що невиконання відповідачем зобов'язання сталося не з його вини, а через обставини непереборної сили.

Вважає, що судами помилково не прийнято до уваги та не надано оцінки усім наданим доказам.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги відповідач повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 21 жовтня 2014 року між Службою безпеки України (покупець) та ПАТ "АвтоКрАЗ" (продавець) укладено договір № 19/1-90д про закупівлю товарів за державні кошти, відповідно до п. 1 якого продавець зобов'язується в 2014 році в порядку та на умовах, визначених договором, поставити та передати у власність покупця спеціалізовані броньовані автомобілі спеціального призначення (далі - товар) у кількості та за ціною, що зазначені у специфікації (додаток № 1 до договору), та виготовлені згідно з технічним завданням на виготовлення (додаток № 2, № 3 до договору), які є невід'ємними частинами договору, а покупець зобов'язується прийняти якісний товар та сплатити його вартість на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2 договору партією товару вважається частина товару, яка поставляється продавцем покупцю в рахунках-фактурах та накладних.

Згідно додатку № 1 до договору товар, що поставляється, - спеціалізовані броньовані автомобілі КрАЗ-Spartan-APC спеціального призначення (тип 1) у кількості 2 шт. та спеціалізований броньований автомобіль КрАЗ-Spartan-APC спеціального призначення (тип 2) у кількості 1 шт. на загальну суму 14051125 гривень 00 коп.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 25 грудня 2014 року до договору № 19/1-90д від 21 жовтня 2014 року строк поставки товару не пізніше 31 січня 2015 року за умови надходження 100 % оплати на розрахунковий рахунок продавця не пізніше 25 жовтня 2014 року.

22 жовтня 2014 року покупцем здійснено 100 % оплату за договором платіжним доручення № 4 від 22 жовтня 2014 року.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, Служба безпеки України посилається на те, що відповідач у встановлені договором строки товар не поставив, у зв'язку з чим позивачем на адресу відповідача надіслано письмові замовлення на поставку товару у встановлені договором строки (листи № 19/1-2293 від 23 жовтня 2014 року, № 19/1-2954 від 29 грудня 2014 року, № 19/1-260 від 5 лютого 2015 року).

Листом № 84-33 від 29 січня 2015 року відповідач повідомив позивача про неможливість здійснити поставку замовленого товару в передбачений договором строк внаслідок настання форс-мажорних обставин, а саме, відхилення судна, на якому здійснювалось перевезення автомобілів, від встановленого графіку через несприятливі погодні умови.

Претензією № 19/1-313 від 11 лютого 2015 року покупець повідомив продавця про необхідність сплатити штрафні санкції за прострочення термінів виконання договірних зобов'язань або надати належні докази неможливості виконання своїх зобов'язань внаслідок форс-мажорних обставин, а саме, довідки торгово-промислової палати України або іншого компетентного органу державної влади.