ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2015 року Справа № 915/721/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіГончарука П.А.,суддіКондратової І.Д. (доповідач),суддіСтратієнко Л.В.,за участю представників: позивача Савицької О.С.відповідачаІноземцева Є.С.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго"на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 року та додаткову постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.09.2015 рокуу справі№ 915/721/15 Господарського суду Миколаївської областіза позовомОбласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго"доПублічного акціонерного товариства "Миколаївгаз"проздійснення перерахунку обсягу спожитого газу за період з 01.02.2015 по 28.02.2015 та зняття зайво нарахованого обсягу газу у розмірі 776688 куб.м.ВСТАНОВИВ:
В квітні 2015 року Обласне комунальне підприємство "Миколаївтеплоенерго" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "Миколаївгаз" (далі - відповідач) про здійснення перерахунку обсягу спожитого у період з 01.02.2015 року по 28.02.2015 року газу та зняття зайво нарахованого обсягу газу у розмірі 776 688 куб.м.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на невідповідність актів відповідача про порушення № 0000945 від 09.02.2015 року та № 0000944 від 11.02.2015 року, (на підставі яких відповідачем здійснено донарахування обсягу спожитого газу за період з 01.02.2015 року по 28.02.2015 року у розмірі 776 688 куб.м.), вимогам п. 3.12.2., п.3.13 "Правил користування природним газом для юридичних осіб", затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики №1181 від 13.09.2012 року в редакції чинній станом на момент виникнення порушення (далі - Правила № 1181); відсутність встановленого факту непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами перевірки технічного стану комерційного вузла обліку газу, що, за твердженням позивача, є підставою для здійснення перерахунку обсягу спожитого газу за період з 01.02.2015 по 28.02.2015 та зняття зайво нарахованого обсягу газу у розмірі 776688 куб.м.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на його безпідставність, а також на невідповідність заявлених позовних вимог встановленим договором або законом способам захисту, передбачених ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 26.06.2015 року № 915/721/15 позовні вимоги позивача задоволено; зобов'язано відповідача здійснити перерахунок обсягу спожитого позивачем у період з 01.02.2015 року по 28.02.2015 року газу та зняти зайво нарахований обсяг газу у розмірі 776 688 куб.м.; стягнуто з відповідача на користь позивача 1 218,00 грн. судових витрат.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 р. у справі № 915/721/15 рішення Господарського суду Миколаївської області від 26.06.2015 року скасовано; прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову Обласному комунальному підприємству "Миколаївоблтеплоенерго" відмовлено повністю.
Додатковою постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.09.2015 р. у справі № 915/721/15 стягнуто з Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Миколаївгаз" 609,00 грн відшкодування витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права - ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, п. 5.13 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Мінпаливенерго України від 27.12.2005 р. № 618 (далі - Правила 618) та п. 3.12.2 Правил № 1181 від 13.09.2012 року, просить суд касаційну скаргу задовольнити, скасувати постанову апеляційного суду та залишити рішення суду 1 інстанції в силі.
Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на невідповідність заявлених позовних вимог встановленим договором або законом способам захисту, передбачених ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, вихід судом першої інстанції за межі позовних вимог, порушення судом 1 інстанції ч. 3 ст. 27 ГПК України, підписанням позивачем актів без зауважень та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників учасників судового процесу, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.12.2012 року між позивачем та відповідачем укладено договір про розподіл природного газу №Т-ТКЕН-1221088-МГ, за умовами якого відповідач зобов'язався протранспортувати до межі балансової належності позивача або його споживачів природний газ (п.2.1. Договору), а позивач зобов'язався оплатити відповідачу транспортування природного газу на умовах даного договору у разі, якщо послуги з транспортування природного газу не включені до договору поставки газу (п.2.2 договору).
Пунктом 4.2 Договору передбачено, що облік газу ведеться згідно Правил № 618 від 27.12.2005 року.
Фактична кількість поставленого позивачем газу визначається в пунктах призначення згідно даних комерційного вузла обліку газу(п. 4.4 Договору).
На підставі результатів вимірювання комерційних вузлів обліку складаються місячні акти наданих послуг (п.4.5 Договору).
В ніч з 08.02.2015 року виникла аварійна ситуація на котельні позивача, яка розташована за адресою м. Миколаїв вул. Знаменська, 2а.
Під час приїзду аварійної служби відповідача порушень пломб встановлено не було. Аварійну ситуацію було усунено.
09.02.2015 року повноважними представниками відповідача на вищевказаному об'єкті позивача складено акт про порушення № 0000945, в якому встановлено, що на прямій ділянці перед ЗП пошкоджено пломбувальний трос. На підставі акту про порушення від 09.02.2015 року відповідачем донараховано кількість спожитого газу в сумі 119 361 куб.м.
Крім того, 11.02.2015 року представниками відповідача було проведено обстеження котельні позивача, розташованої за адресою: вул. Самойловича, 42, внаслідок якого встановлено виток газу по з'єднанню камер усереднення та складено акт про порушення № 0000944.
За результатами перевірки, 23.02.2015 року відповідачем на підставі п.3.12.11 Правил № 1181 від 13.09.2012 року було здійснено технічний розрахунок донарахування природного газу за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання в обсязі 657 327 куб.м., який було затверджено на засіданні постійної робочої групи відповідача протоколом № 6 від 03.03.2015 року із зазначенням причини розрахунку - виток газу.
За вищевказаними актами про порушення позивачу донараховано 776 688 куб.м. спожитого газу, у зв'язку з чим, позивач просив здійснити перерахунок обсягу спожитого у період з 01.02.2015 року по 28.02.2015 року газу та зняти зайво нарахований обсяг газу у вищевказаному розмірі.
Задовольняючи позов, судом першої інстанції було встановлено, що акти про порушення від 09.02.2015 року та 11.02.2015 року не відповідають вимогам Правил № 618 від 27.12.2005 року, оскільки сторонами в порушення п. 12.5,12.6 Правил № 618 не затверджено переліку осіб, уповноважених здійснювати перевірки комерційних вузлів обліку газу, у зв'язку з чим, вони не є належними доказами, на підставі яких відповідачем може бути здійснено донарахування об'єму протранспортованого газу.
Крім того, суд відхилив доводи відповідача стосовно того, що лише сам факт порушення пломби є підставою для перерахунку спожитого газу на підставі п. 5.13 Правил № 618 та встановив, що відповідачем при складанні актів про порушення не вказано зміст правопорушення, вихідні дані, необхідні та достатні для визначення недорахованого об'єму спожитого газу тощо.
Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у позові, обґрунтував своє рішення тим, що позивачем невірно обрано спосіб захисту права, оскільки приписами ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України не передбачено такого способу захисту права як зобов'язання сторони здійснити перерахунок кількості спожитого природного газу.
Водночас, з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитись не можна з огляду на наступне.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Сервіси для юристів