Постанова ВГСУ від 16.12.2015 року у справі №915/1187/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 року Справа № 915/1187/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Губенко Н.М.,суддів:Барицької Т.Л., Картере В.І.,розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.09.2015та на рішеннягосподарського суду Миколаївської області від 04.08.2015у справі№915/1187/15 господарського суду Миколаївської областіза позовомПублічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"доПриватного підприємства інженерно-будівельної фірми "ТЕЗА-А"про стягнення 25 610,84 грн. в судовому засіданні взяли участь представники: - позивача Басій К.С., - відповідача повідомлений, але не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (надалі - позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Приватного підприємства інженерно-будівельної фірми "ТЕЗА-А" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 25 610,84 грн., з яких 10 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 1 980,00 грн. - борг з комісії, 7 940,00 грн. - відсотки за користування кредитом, 5 690,84грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором, витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на те, що відповідачем неналежно виконувались зобов'язання, передбачені "Умовами та правилами надання банківських послуг" (надалі - Умови), Тарифами Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http:/privatbank.ua, котрі разом із заявою підприємства від 19.04.2011, підписаною електронно-цифровим підписом в системі інтернет-клієнт-банк Приват24, про приєднання та згоди з Умовами та Тарифами Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http:/privatbank.ua, складають договір банківського обслуговування від 19.04.2011.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 04.08.2015 у справі № 915/1187/15 (суддя Коваль Ю.М.), залишеним без змін. постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.09.2015 (судді: Колоколов С.І. - головуючий, Разюк Г.П., Петро М.С.), позов задоволено частково; вирішено стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в загальній сумі 22 187,00 грн. з яких: 10 000,00 грн. - заборгованість з повернення кредитних коштів; 7 307,00 грн. - заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом; 1 980,00 грн. - заборгованість зі сплати комісії за користування кредитом; 2 900 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 1 827,00 грн.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач свої зобов'язання за договором банківського обслуговування виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредитний ліміт у розмірі 10 000,00 грн., в той час як відповідач свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, а саме не сплатив належні кошти для погашення заборгованості.

Водночас, відмовляючи частково у стягнені відсотків за користування кредитом, суди попередніх інстанцій дійшли виноску про те, що розраховуючи розмір боргу зі сплати відсотків за користування кредитом за період з 01.07.2014 по 15.04.2015, позивачем безпідставно застосовано відсоткову ставку у розмірі 56% замість 48%, оскільки позивачем не доведено належного повідомлення відповідача про зміну (збільшення) відсоткової ставки у встановленому договором порядку.

Відмовляючи частково у стягненні пені за прострочення повернення кредитних коштів суди попередніх інстанцій вказали на те, що вона нарахована з порушенням ч. 6 ст. 232 ГК України.

Крім того, пославшись на відсутність негативних наслідків для позивача від порушення відповідачем своїх зобов'язань, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходячи з положень ч. 3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України та п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, зменшив розмір заявленої позивачем неустойки за прострочення виконання грошових зобов'язань.

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", не погоджуючись із прийнятими у даній справі судовими рішеннями в частині зменшення розміру заборгованості по процентам та пені, звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить змінити рішення та постанову у вказаній частині, задовольнивши позов у повному обсязі, а в іншій частині - залишити без змін.

Відповідач у судове засідання не з'явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Так, юридичною адресою відповідача, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, є: 54015, м. Миколаїв, б-р Брузький, 13.

Відповідно до частини 1 статті 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місяця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

У п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 №18 зазначено, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже, якщо фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Ознайомившись з матеріалами справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи 19.04.2011 відповідачем було подано позивачу та підписано заяву про відкриття поточного рахунку, у якій зазначено, що підписавши цю заяву відповідач погоджується з умовами, викладеними в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах ПриватБанку, розміщеними на сайті банку, які разом з цією заявою складають договір банківського обслуговування.

У заяві також зазначено, що Банк за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнта на свій розсуд або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір процентної ставки за використання кредитного ліміту регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, розташованими в мережі Інтернет на сайті Банку.

Відповідно до п. 3.18.1.1. Умов та правил надання банківських послуг кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів Клієнта в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.

У п. 3.18.1.3. Умов визначено, що кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Пунктом 3.18.1.8. Умов передбачено, що проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, чи у будь-якій іншій формі - "Угода").

Пунктом 3.18.6.1. Умов визначено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт - банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або у будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Умовами та правилами надання банківських послуг визначено також порядок розрахунків за користування кредитом.

Так, відповідно до п. 3.18.4.1. Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.1. Умов).

Згідно з п. 3.18.4.1.2. Умов при не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню.