Постанова ВГСУ від 16.12.2015 року у справі №910/18863/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 року Справа № 910/18863/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГончарука П.А.,суддіКондратової І.Д. (доповідач),суддіСтратієнко Л.В.,за участю представників: позивача Шишової Ю.С.відповідачаТопка В.Д.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДА 5"на рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2015 рокуу справі№ 910/18863/15 Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "РАДА 5"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Габітус"простягнення 38 953,84 грн, ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "РАДА 5" (надалі - позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Габітус" (надалі - відповідач) про стягнення 38 953,84 грн заборгованості за житлово-комунальні послуги.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на існування між сторонами фактичних договірних відносин та те, що відповідач з моменту реєстрації за останнім 25.11.2011 р. права власності на нежитлові приміщення загальною площею 295,30 кв.м., розташованих в м. Києві, бул. Лесі Українки, № 23А, які були прийняті відповідачем у власність за договором купівлі-продажу нежилих приміщень від 12.08.2011, не сплачує за житлово-комунальні послуги, у зв'язку з чим на підставі ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" просив стягнути з відповідача 29429,50 грн основного боргу, нарахованого за період з 12.08.2011 по 28.02.2015 та 9524,34 грн інфляційних втрат та 3 % річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідач позов не визнавав, посилаючись на його безпідставність, а також на відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг, відсутність фактичного надання відповідачу зазначених послуг, неповідомлення відповідача про вартість, перелік, помісячну оплату житлово-комунальних послуг, а також заявив про застосування строку позовної давності до заявлених вимог.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.09.2015 року (суддя Привалов А.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2015 року (колегія суддів у складі: головуючого судді Власова Ю.Л. (доповідача), суддів: Станіка С.Р., Шаптали Є.Ю.) в позові відмовлено повністю.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права (ст.ст. 14,16,18 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст.ст. 32,82 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ст. 525,526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005), просить скасувати прийняті у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач відзив на касаційну скаргу не надав.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників учасників судового процесу, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, судом першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, з посиланням на ст.ст. 11,202,205,626,639 ЦК України, ст.ст. 173,174,175,181 ГК України, ст.ст. 1,13,16,20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", встановлено:

- відсутність звернень позивача до відповідача про укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, пов'язаних з утриманням будинку та прибудинкової території за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, № 23А;

- відсутність доказів, які б свідчили про вчинення сторонами дій, спрямованих на фактичне встановлення договірних відносин, пов'язаних з наданням та оплатою фактично спожитих послуг;

- відсутність доказів, які б свідчили про фактичне користування відповідачем нежилих приміщень загальною площею 295,30 кв.м., розташованих в м. Києві, бул. Лесі Українки, № 23А.

Згідно з ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на комунальні послуги, послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; послуги с управління будинком, спорудою або групою будинків; послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості саме за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, при цьому судами залишено поза увагою доводи відповідача про необхідність дослідження питання щодо доведення інформації про перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, їх вартість, структуру тарифу тощо до відома відповідача, як споживача таких послуг.

Відповідно до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 року № 869 (далі - Порядок № 869) інформація про перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, їх вартість, структуру тарифу, його зміну з обґрунтуванням її необхідності доводиться до відома споживачів у порядку, затвердженому Мінрегіоном.

Пунктом 2.4 Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 30.07.2012 № 390 «Про затвердження порядку доведення до споживачів інформації про перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, їх вартість, структуру тарифу, його зміну з обґрунтуванням та про врахування відповідної позиції територіальних громад» встановлено, що суб'єктами господарювання, що надають послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, до відома споживачів доводиться така інформація:

загальний розмір тарифу (з податком на додану вартість) для кожного конкретного будинку;

перелік послуг, що входять до складу послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаватимуться в кожному конкретному будинку, та їх вартість;

періодичність та строки надання послуг;

обґрунтування причин зміни тарифу (зазначення розміру діючого тарифу та відсотка відшкодування затвердженим тарифом собівартості, планового економічно обґрунтованого тарифу, дати, коли тариф востаннє переглядався, причин перегляду тарифу, визначення відсотка зростання основних складових тарифу (заробітної плати, електроенергії, матеріалів), визначення відсотка підвищення тарифу тощо);

інша додаткова інформація, визначена суб'єктом господарювання та/або органом, уповноваженим встановлювати тарифи.

Аналогічна за змістом норма ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" також покладає саме на виконавця послуг зобов'язання щодо надання в установленому законодавством порядку необхідної інформації про житлово-комунальні послуги.

Зазначена вище інформація доводиться до відома споживачів шляхом розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування в мережі Інтернет (за наявності), в друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (перевага надається друкованим засобам масової інформації органу місцевого самоврядування), веб-сайті суб'єкта господарювання (за наявності) та в кожному конкретному будинку (на прибудинковій території), зокрема на інформаційних стендах у під'їздах будинків та біля них.

Таким чином, з метою вирішення питання щодо наявності підстав для оплати заявлених послуг судам попередніх інстанцій потрібно було дослідити та встановити належними та допустимими доказами дотримання позивачем порядку доведення до відома відповідача інформації про перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, їх вартість, структуру тарифу тощо.

Відповідно Порядку № 869 тариф на послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням переліку послуг згідно з додатком до цього Порядку. Послуги надаються з урахуванням встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг. Копія такого рішення є невід'ємною частиною договору про надання послуг.

Позивачем в якості підстав здійсненого нарахування заявлених послуг долучено до матеріалів справи розпорядження виконавчого органу Київської міської ради від 10.04.2012 р. № 579 з змінами про затвердження будинку, що розташований за адресою м. Київ, бул. Лесі Українки, № 23А відповідних тарифів.