Постанова ВГСУ від 16.12.2015 року у справі №905/281/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 року Справа № 905/281/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кочерової Н.О.,суддівПлюшка І.А., Саранюка В.І.,розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 06.10.2015у справі№ 905/281/15 господарського суду Донецької областіза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь"допублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"провизнання частково недійсним кредитного договоруза участю представників сторін:

від позивача: Куренний С.В., дов. від 08.12.2015

від відповідача: Ніорадзе О.М., дов. від 14.09.2015

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Елоктросталь" звернулось до господарського суду з позовом до публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про визнання недійсним з моменту укладення підпункту 3.1.1. пункту 3.1. кредитного договору № 70 від 23.12.2010, укладеного між ним та відповідачем, в частині положень, що встановлюють підвищений розмір процентів (починаючи зі слів "ПІДВИЩЕНИЙ РОЗМІР ПРОЦЕНТІВ" і до кінця підпункту 3.1.1.) та всіх змін і доповнень, внесених до цих положень за договорами про внесення змін № 1 від 04.02.2011, № 2 від 07.04.2011 та № 3 від 28.09.2011, що були укладені між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Електросталь".

В обґрунтування вимог позивач зазначав, що оскаржувані умови договору та відповідні зміни до них суперечать вимогам статей ч. 3 ст. 346 ГК України,ч. 3 ст. 549 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України, оскільки передбачають сплату підвищеної відсоткової ставки за порушення зобов'язань за кредитним договором, які не є грошовими. Вказана підвищена відсоткова ставка за своєю правовою природою не є платою за користування кредитними коштами, а є заходом відповідальності за порушення договірних зобов'язань, тобто штрафною санкцією в розумінні ст. 230 ГК України, відповідає правовій природі пені, яка не застосовується до негрошових зобов'язань.

Рішенням господарського суду Донецької області від 30.07.2015 (суддя: Величко Н.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що спірними умовами кредитного договору встановлено диференційовану (змінювану) процентну ставку за порушення позичальником певних умов кредитного договору, що не суперечить вимогам закону; вказані умови щодо застосування підвищеного розміру процентів були погоджені взаємним волевиявленням сторін шляхом укладення кредитного договору; умови договору щодо розміру, порядку та строків застосування підвищеної процентної ставки за користування кредитом не можна вважати відповідальністю за порушення зобов'язань позичальником, положення цивільного законодавства надають право сторонам самостійно погоджувати наслідки порушення зобов'язання, а передбачена договором підвищена відсоткова ставка не є пенею, а є платою за користування кредитом.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.10.2015 (склад колегії суддів: Дучал Н.М. - головуючий, Мартюхіна Н.О., Склярук О.І.) апеляційну скаргу ТОВ "Електросталь" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 30.07.2015 - без змін з тих же підстав.

В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Електросталь" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Зі змісту ст.1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 23.12.2010 між публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" (банк, відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Електросталь" (позичальник, позивач) укладено кредитний договір № 70 (далі за текстом - кредитний договір), відповідно до п. 1.1. якого банк на умовах цього договору зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 30 000 000,00 дол. США, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути банку кредит не пізніше 22.12.2013, а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки, визначені даним договором.

Відповідно до п. 3.1. кредитного договору за користування кредитом позичальник зобов'язався сплатити банку відповідну плату за кредит в порядку і на умовах, обумовлених підпунктом 3.1.1.

В подальшому, між сторонами були укладені договори про внесення змін до кредитного договору № 70 від 23.12.2010, а саме: договори № 1 від 04.02.2011 та № 2 від 07.04.2011, якими до пп. 3.1.1. п. 3.1. кредитного договору вносились зміни.

Підпунктом 3.1.1. кредитного договору, з урахуванням змін, внесених сторонами за вказаними договорами № 1 від 04.02.2011 та № 2 від 07.04.2011, визначено, що плата за користування кредитними коштами встановлюється у вигляді процентів, розмір яких встановлюється умовами цього договору та має статус "диференційованої" ставки, під якою в цьому договорі розуміється наступне: Кредитним договором встановлюється базовий розмір процентів, що нараховуються за користування кредитними коштами за умови повного та всебічного виконання позичальником всіх умов цього договору та договорів про забезпечення, та визначаються умови, за яких застосовується підвищений розмір плати за користування кредитними коштами, який визначається шляхом збільшення базової процентної ставки на кількість процентних пунктів, що встановлена цим договором.

Встановлення диференційованої процентної ставки є особливою умовою кредитування в частині визначення плати за користування кредитним коштами, а застосування диференційованої процентної ставки (підвищеної та базової процентної ставки) не змінює правовідносини за цим договором та/або його істотних умов.

Вищезазначена умова про збільшення розміру процентів за користування кредитом застосовується за взаємним волевиявленням та згодою сторін, що виражено шляхом укладання цього договору та не потребує укладання будь-яких додаткових угод до цього договору або нового договору.

БАЗОВИЙ РОЗМІР ПРОЦЕНТІВ за користування кредитними коштами визначено сторонами в розмірі 10,0 % річних.

ПІДВИЩЕНИЙ РОЗМІР ПРОЦЕНТІВ визначено сторонами в договорі наступним чином:

розмір процентів за користування кредитом збільшується на 1 процентний пункт при настанні кожного із нижченаведених випадків:

- при невиконанні позичальником умови, визначеної п. 4.3.2, 4.3.22. цього договору, ця умова діє до моменту виконання позичальником умов п.4.3.2. 4.3.22. цього договору в повному обсязі;

- при невиконанні позичальником більше ніж на 5 % умови, визначеної п.п. 4.3.11.1. цього договору щодо проведення загальних кредитових оборотів, при цьому вказане значення загальних кредитових оборотів приймається для розрахунку як 100 відсотків. При цьому підвищений розмір процентів за користування кредитом застосовується з 15-го числа календарного дня місяця, наступного за кварталом, в якому порушено зобов'язання, що визначене у п.п. 4.3.11.1. цього договору, та діє по 14-ий календарний день включно календарного місяця, наступного за кварталом, в якому була збільшена процентна ставка за користування кредитом за невиконання зобов'язання по проведенню оборотів, що визначене п. 4.3.11.1. цього договору;

- при невиконанні позичальником більше ніж на 5 % умови, визначеної п.п. 4.3.11.4. цього договору щодо проведення операцій купівлі-продажу та конвертації валюти, при цьому вказане значення операцій купівлі-продажу та конвертації валюти приймається для розрахунку як 100 відсотків. При цьому підвищений розмір процентів за користування кредитом застосовується з 15-го числа календарного місяця, наступного за кварталом, в якому порушено зобов'язання, що визначене у п.п. 4.3.11.4, та діє по 14-ий календарний день включно календарного місяця, наступного за кварталом, в якому була збільшена процентна ставка за користування кредитом за невиконання зобов'язання по проведенню операцій купівлі-продажу та конвертації валюти, що визначене п. 4.3.11.4. цього договору;

- при невиконанні позичальником не більше ніж однієї з умов, визначених п.п. 4.3.12.1, 4.3.12.4, 4.3.12.5, 4.3.12.6, 4.3.12.7, 4.3.12.8, 4.3.16, 4.3.17 цього договору. При цьому підвищений розмір процентів за користування кредитом застосовується з моменту виявлення порушення позичальником зазначених умов та діє до виконання зобов'язання, що визначається по результатам наступного моніторингу у відповідності до обумовленої сторонами таблиці.

При умові дії підвищеного розміру процентів за користування кредитом за порушення умов, визначених п.п. 4.3.12.1, 4.3.12.4, 4.3.12.5, 4.3.12.6, 4.3.12.7, 4.3.12.8, 4.3.16, 4.3.17 цього договору та у випадку повторного порушення вказаних умов, розмір процентів за користування кредитом не збільшується.