Постанова ВГСУ від 16.12.2014 року у справі №916/1590/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 року Справа № 916/1590/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,розглянув касаційну скаргу ПП "Аскор Плюс"на постановувід 30.10.2014 р. Одеського апеляційного господарського суду у справі№916/1590/14 господарського суду Одеської областіза позовомПП "Аскор Плюс"доДП "Адміністрація морських портів України" в особі Южненської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"прозобов'язання виконати умови договоруза зустрічним позовомДП "Адміністрація морських портів України" в особі Южненської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"доПП "Аскор Плюс"пророзірвання договору та зобов'язання вчинити певні діїза участюЗаступника прокурора Одеської області; Прокурора Чорноморської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Одеської областіпростягнення 283 293,95 грн.за участю представників:

позивача: не з'явився;

відповідача: Нечитайло О.Є., дов. від 18.09.2014 б/н;

Генеральної прокуратури України: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 24.06.2014 (суддя О. Демешин), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.10.2014 (судді М. Мирошниченко, В. Головей, В. Шевченко), у задоволенні первісного позову про зобов'язання відповідача виконати умови договору про надання послуг №59-П-ЮЖФ-13 від 17.10.2013 щодо укомплектування морського плавкрану "Чорноморець-27" екіпажем та надання послуг цим плавкраном,? відмовлено з тих підстав, що саме позивачем не виконувались свої зобов'язання за цим договором (не отримав дозволу на вихід плавкрану на місце виконання робіт).

Зустрічний позов задоволено: договір №59-П-ЮЖФ-13 від 17.10.2013 р. з додатковими угодами №1 від 25.10.2013 р та №2 від 08.01.2014 р. розірвано. ПП "Аскор Плюс" зобов'язано забезпечити буксирування плавкрану "Чорноморець-27" до причалу Южненської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України".

Позивач у касаційній скарзі просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.10.2014 р. та рішення господарського суду Одеської області від 24.06.2014 скасувати частково ? в частині задоволення зустрічного позову та постановити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову про розірвання договору та зобов'язання вчинити певні дії ? відмовити. Суди належним чином не дослідили обставини справи.

ПП "Аскор-Плюс" не порушувало умов договору. Відмова капітана Ялтинського порту у видачі дозволу на вихід плавкрану з порту, яка мала місце 19.04.2014, була обумовлена форс-мажорними обставинами, а саме, рішенням Державної Ради Республіки Крим націоналізувати державне майно України. Таким чином, вина ПП "Аскор-Плюс" у вищевказаних подіях відсутня. Оскаржувані судові рішення не відповідають вимогам ст.ст.614, 617 ЦК України, а також ст.129 Конституції України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом та судом. Наслідки форс-мажорних обставин суд поширив лише на ДП "Адміністрація морських портів України".

Суди помилково ототожнили поняття "отримання дозволу на вихід судна з порту" та "оформлення приходів та виходів судна з порту", що суперечить ст.ст.90, 91 Кодексу торгівельного мореплавства України.

Суди надали неналежну правову оцінку дійсним обставинам справи. Відповідно до ст.50 КТМ України, мінімальний склад екіпажу встановлюється у відповідному порядку і для плавкрану він складав 10 осіб. Відповідач по первісному позову змінив склад екіпажу до 3-х членів. У відповідності до ст.91 КТМ України порушення вимог щодо комплектування екіпажу є безумовною підставою для відмови у видачі дозволу на вихід судна з порту. Отже, дії відповідача з евакуації екіпажу свідчить про прострочення виконання зобов'язання з боку Южненської філії ДП "Адміністрація морських портів України", що виключає прострочення виконання зобов'язання з боку ПП "Аскор Плюс" з оформлення відходу плавкрану з порту. Таким чином, оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням ч.4 ст.612, 651 ЦК України.

Зобов'язавши ПП "Аскор-Плюс" за власний рахунок здійснити буксирування самохідного морського плавкрану до причалу адміністрації, суди порушили вимоги ст.ст.223, 235 КТМ України. Капітан буксируючого судна не має права втручатися у внутрішньосуднове життя судна, що буксирується. Це значить, що плавкран повинен знаходиться під управлінням екіпажу судновласника, яким ПП "Аскор Плюс" не являється.

Екіпаж покинув судно на вимогу керівництва ДП "Ялтинський морський порт" у зв'язку з націоналізацією плавкрану владою Республіки Крим, внаслідок чого плавкран вибув з володіння Южненської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України". В матеріалах справи відсутні докази що плавкран знаходиться у ПП "Аскор Плюс". Власник майна повинен вирішувати питання повернення спірного майна з тією особою у якої воно знаходиться. Таким чином, рішення суду в частині зобов'язання ПП "Аскор Плюс" повернути плавкран Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на виконання договору сторін є необґрунтованим належними доказами, що є порушенням вимог ст.34, 84 ГПК України.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

У зв'язку з подіями що відбулись після 17.03.2014 р. на території Автономної Республіки Крим і тимчасовою втратою правового зв'язку з цією територію, ні у суду першої інстанції, ні у суду апеляційної інстанції не було і немає можливості для повноти розгляду справи витребувати у сторін спору та/або зобов'язати сторони спору та сторонніх осіб, які перебувають на території Криму, в т.ч. у керівництва Ялтинського порту, додаткові документи (докази), в т.ч. судовий журнал та інші судові документи плавкрану „Чорноморець-27" та залучити до участі у розгляді справи цих сторонніх осіб, в т.ч. Ялтинський порт, а тому колегія суддів апеляційної інстанції розглядає спір на підстави наявних у справі матеріалів (доказів) та наданих сторонами суду апеляційної інстанції додаткових доказів.

Матеріали справи свідчать, що згідно з Свідоцтвом про право власності на судно серії ПВ №003560 від 10.09.2013 року Державному підприємству „Адміністрація морських портів України" належить кранове судно „Чорноморець-27", ідентифікаційний номер ІМО 8933734. (а.с.50-53).

17.10.2013 року між Підприємством (замовник) та Адміністрацією в особі Южненської філії ДП „ Адміністрація морських портів України" (адміністрація морського порту „Южний") був укладений договір №59-П-ЮЖФ-13 про надання послуг (далі Договір), з додатковими угодами №1 і №2 від 25.10.2013р. і від 08.01.2014 р.(а.с.10-15).

Відповідно до п.1.1. Договору Адміністрація зобов'язалась надати послуги самохідного морського плавкрану „Чорноморець-27" вантажопідйомністю 100 тон (надалі також - послуги), а замовник - забезпечити буксирування плавкрану, прийняти та оплатити надані послуги на умовах, передбачених цим Договором.

Характер вказаних послуг визначений п.3.1 Договору, згідно якому адміністрація надає послуги плавкрану з будівництва та/або ремонту гідротехнічних споруд на зовнішніх рейдах, акваторіях та безпечних в навігаційному відношенні пунктах Кримського узбережжя в межах територіальних вод України та району плавання, встановленого у класифікаційних документах плавкрану відповідно до проекту виробництва робіт (ПВР) за видами робіт згідно із заявкою Замовника.

Згідно з п. 2.2.11. Договору, замовник зобов'язався, зокрема: вчасно оформляти приходи та відходи плавкрану в портах, оплачувати внутрішнє та зовнішнє лоцманське проведення плавкрану, а також обслуговування Постами регулювання рухом суден; оплачувати за свій рахунок всі портові збори при заходах плавкрану в усі порти при виконанні заявлених замовником послуг, а також всі інші збори під час прямування плавкрану водними шляхами та каналами.

Для виконання передбачених Договором послуг адміністрація зобов'язалась, зокрема, завчасно належним чином (згідно з нормами судового забезпечення та правилами класифікаційного товариства) спорядити плавкран і забезпечити його всім необхідним для буксирування та нормальної експлуатації (за винятком паливно-мастильних матеріалів), укомплектувати плавкран екіпажем згідно із Свідоцтвом про мінімальний склад екіпажу та утримувати його в такому стані протягом часу буксирування та надання послуг за цим Договором, (абзацу 3 п. 2.1.1. Договору).

Пунктом 3.8. Договору встановлено, що зміна вахти на плавкрані відбувається згідно з графіком, затвердженим капітаном та погодженим Замовником, для забезпечення цілодобової роботи плавкрану.

Пунктом 8.9 вказаного Договору встановлено, що права та обов'язки Адміністрації за цим Договором виконуються відокремленим підрозділом - Южненською філією ДП „Адміністрація морських портів України"? адміністрацією морського порту "Южний".