ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2014 року Справа № 909/801/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Мачульського Г.М., Полянського А.Г.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиКосівського споживчого товариства на постановувід 22.10.2014 Львівського апеляційного господарського судуу справі№ 909/801/14господарського суду Івано-Франківської областіза позовомКосівського споживчого товариствадоТериторіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Косівської районної державної адміністраціїпростягнення 57 450,17 грн, з яких 52 381,52 грн основний борг, 2 511,29 грн інфляційні нарахування, 348,73 грн 3% річних, 2 208,63 грн штрафв судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача:не з'явились не з'явилисьВ С Т А Н О В И В :
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області (суддя Неверовська Л.М.) від 22.08.2014, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Кузь В.Л., судді - Галушко Н.А., Орищин Г.В.) від 22.10.2014, у справі № 909/801/14 в позові відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалені по справі судові акти та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526, 530, 610, 611 ЦК України, ст.ст.32, 33, 34 ГПК України.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач повністю заперечує викладені в ній доводи.
Сторони не скористалися наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Косівське споживче товариство звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Косівської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу №12 від 01.02.2012в сумі 57 450,17 грн, з яких 52 381,52 грн основний борг, 2 511,29 грн інфляційні нарахування, 348,73 грн 3 % річних, 2 208,63 грн штраф. Позов вмотивовано тим, що відповідачем не оплачено отриманий товар у повному обсязі.
Судами встановлено таке.
Між Косівським споживчим товариством та Територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Косівської районної державної адміністрації укладено договір купівлі-продажу №12 від 01.02.2012 (т.1 а.с.7).
Згідно п.1.1. договору продавець зобов'язується поставити згідно заявки покупця товари: продукти харчування, в асортименті та по цінах, вказаних у накладних, які є невід'ємною частиною договору, а останній - приймати та своєчасно оплачувати поставлений товар та надані послуги на умовах останнього.
Орієнтовна вартість договору 50 000,00 грн.
08.06.2012 та 25.12.2012 між сторонами укладено додаткові угоди №12 до договору купівлі-продажу (т.1 а.с.8-9), відповідно до яких вартість договору збільшено на суми 49 000,00 грн та 500,00 грн відповідно, у зв'язку із збільшенням потреби.
25.01.2013 між тими ж сторонами укладено договір купівлі-продажу №5, аналогічного змісту (т.1 а.с.10), проте орієнтовною вартість 24 600,00 грн.
Додатковими угодами №5 до договору (т.1 а.с.11-12) вартість договору збільшено на суми 57 400,00 грн та 17 388,00 грн - відповідно.
Згідно п.2.5 укладених договорів купівлі-продажу приймання-передача товару здійснюється згідно накладної, на основі представленої покупцем довіреності, документа, що засвідчує особу одержувача, копії свідоцтва платника податку на додану вартість.
Згідно п.п.3.1., 3.2. договорів покупець зобов'язаний провести повний розрахунок за отриману по накладній партію товару. Розрахунок проводиться шляхом перерахування суми вартості товару у безготівковому порядку в гривнях на банківський рахунок продавця.
В матеріалах справи містяться розхідні накладні від 25.01.2013, від 28.01.2013, від 14.03.2013, від 15.03.2013, від 16.04.2013, від 17.04.2013, від 16.05.2013, від 27.06.2013, від 01.07.2013, від 29.07.2013, від 31.07.2013, від 27.08.2013, від 22.10.2013, від 13.11.2013, від 19.11.2013, від 21.11.2013, від 27.12.2013 та від 23.01.2014 (т.1 а.с.13-31).
Відмовляючи в задоволенні позову, суди правомірно виходили із такого.
Згідно ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.526 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.692 ЦК України за договором купівлі-продажу покупець зобов'язаний оплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк.
Положенням ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Позивач поставив відповідачу товар згідно Договору №12 від 01.02.2012 та №5 від 25.01.13, що підтверджується розхідними накладними зазначеними вище.
Сервіси для юристів