Постанова ВГСУ від 16.11.2016 року у справі №925/1770/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року Справа № 925/1770/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Короткевича О.Є. (доповідач у справі),суддів:Коваленка В.М., Полякова Б.М.,розглянувши касаційну скаргу Заступника прокурора м. Києвана постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2016 рокуу справі Господарського суду № 925/1770/15 Черкаської областіза заявоюДержавного підприємства "Златодар"провизнання банкрутом,

В судовому засіданні взяли участь представники:

Державне агенство резерву України - Михайлець О.В.;

ТОВ "Трейдфілд Україна" - Черноуз Б.І.;

ТОВ "Глобал Груп СА" - Дроган О.В.;

ДП "Златодар" - Щербина Н.Ю.;

ГПУ - Савицька О.В.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 06 червня 2016 у справі № 925/1770/15 (суддя Боровик С.С.), з поміж іншого, відмовлено у визнанні заявлених вимог ТОВ "Трейдфілд Україна", ТОВ "Глобал Груп СА" та фізичної особи - підприємця ОСОБА_9

Постановою від 08 вересня 2016 року Київський апеляційний господарський суд (судді: Остапенко О.М. - головуючий, Верховець А.А., Разіна Т.І.) ухвалу Господарського суду Черкаської області від 06 червня 2016 року у справі № 925/1770/15 в частині відмови у визнанні кредиторських вимог ТОВ "Трейдфілд Україна", ТОВ "Глобал Груп СА" та фізичної особи - підприємця ОСОБА_9 скасовано та прийнято нове рішення, яким вимоги ТОВ "Трейдфілд Україна" визнано в розмірі 15 049 382,27 з включенням до реєстру у четверту чергу; вимоги ТОВ "Глобал Груп СА" визнано в сумі 4 668 707,49 грн. основного боргу з віднесенням до четвертої черги, в сумі 2 756,00 грн. - до першої черги та визнано вимоги фізичної особи підприємця ОСОБА_9 в сумі 710 000,00 грн. основного боргу з включенням до четвертої черги та в сумі 2 436,00 грн. судового збору до першої черги.

Не погоджуючись з прийнятою у справі судом апеляційної інстанції постановою, скаржник заступник прокурора м. Києва звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 08 вересня 2016 року, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 06 червня 2016 року в частині розгляду кредиторських вимог ТОВ "Трейдфілд Україна", ТОВ "Глобал Груп СА" та фізичної особи - підприємця ОСОБА_9 залишити в силі.

Доводи касаційної скарги зводяться до порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 1, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом" (далі по тексту Закон про банкрутство), ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 517, 936 Цивільного кодексу України.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, провадження у справі про банкрутство державного підприємства "Златодар" порушене Господарським судом Черкаської області ухвалою від 07 грудня 2015 року. Цією ж ухвалою суд увів процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначив арбітражного керуючого Новосельцева Володимира Петровича.

Офіційне оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство державного підприємства "Златодар" здійснено 07 грудня 2015 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет за № 25998.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, на виконання та в порядку встановленому ст. 23 Закону про банкрутство, в межах тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство звернулося з кредиторськими вимогами товариство з обмеженою відповідальністю "Трейдфілд Україна" на загальну суму 15 049 382,27 грн.

Свої вимоги до боржника товариство з обмеженою відповідальністю "Трейдфілд Україна" обґрунтовує наявністю заборгованості в сумі 15 049 382,27 грн. за неналежне виконання боржником договору складського зберігання кукурудзи № 14/4 від 21.08.2012 року, укладеного між сторонами.

Відмовляючи у визнанні кредиторських вимог ТОВ "Трейдфілд Україна", місцевий господарський суд виходив з того, що кредитором не надано доказів втрати боржником речі, переданої на зберігання, і як наслідок, неможливості виконання зобов'язання в натурі щодо повернення поклажодавцю відповідної речі такого самого роду та такої самої якості.

Скасовуючи ухвалу місцевого суду в частині відмови у задоволенні кредиторських вимог ТОВ "Трейдфілд Україна", суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки судом встановлено факт прийняття боржником на зберігання зерна кукурудзи, що належить кредитору та факт неповернення його останньому у строки, визначені договором, кредиторські вимоги ТОВ "Трейдфілд Україна" за неповернення зерна кукурудзи загальною вагою 7 353,130 тон підлягають визнанню у розмірі 15 049 382,27 грн. та включенню до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду вважає висновки апеляційного господарського суду щодо визнання кредиторських вимог ТОВ "Трейдфілд Україна" передчасними, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство, кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Згідно з вказаною статтею грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях.

Отже, зобов'язання боржника перед кредитором повинні мати грошовий характер.

В даному випадку, між кредитором та боржником виникли правовідносини, що випливають із договору зберігання (глава 66 Цивільного кодексу України).

Системний аналіз положень Цивільного кодексу України свідчить про право кредитора за договором зберігання вимагати від боржника повернення переданих на зберігання цінностей в натурі.