Постанова ВГСУ від 16.11.2016 року у справі №921/897/15-г/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року Справа № 921/897/15-г/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коваленка В.М. - головуючого (доповідач у справі), Короткевича О.Є., Панової І.Ю.,розглянувши касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Кагро", смт. Козова Козівського району Тернопільської областіна ухвалу від 29.08.2016 Львівського апеляційного господарського суду у справі№ 921/897/15-г/11 господарського суду Тернопільської областіза заявою публічного акціонерного товариства "Сбербанк", м. Київдо боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "Укрселко", м. ТернопільПровизнання банкрутомрозпорядник майнаарбітражний керуючий Кучак Ю.Ф.

в судовому засіданні взяв участь представник:

ПАТ "Укрсоцбанк", Дойче Банк АГКарел О.Я., довір., ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 23.10.2015 порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Укрселко" (далі - ТОВ "Укрселко", Боржник) за заявою публічного акціонерного товариства "Сбербанк" (далі - ПАТ "Сбербанк", Кредитор), введено процедуру розпорядження майном боржника, а розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 01.03.2016 (суддя -Сидорук) у задоволенні скарги б/н від 05.02.2016 публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк"(далі-ПАТ "ПУМБ) на дії (бездіяльність) розпорядника майна ТОВ "Укрселко" - арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. відмовлено.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Кагро" (далі - ТОВ "Кагро") звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Тернопільської області від 01.03.2016 та постановити ухвалу, якою зобов'язати розпорядника майна ТОВ "Укрселко" - арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. повторно організувати та провести збори кредиторів боржника та обрати комітет кредиторів.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 (головуючий суддя - Желік М.Б., судді Марко Р.І., Костів Т.С.) апеляційне провадження по розгляду апеляційної скарги ТОВ "Кагро" на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 01.03.16 припинено.

Не погоджуючись із вказаними ухвалами судів попередньої інстанції, ТОВ "Кагро" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати як ухвалу господарського суду Тернопільської області від 01.03.2016, так і ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 та постановити нову ухвалу, якою справу № 921/897/15-г/11 передати на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована порушенням апеляційним судом ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 55, 92 Конституції України, ст.ст. 6, 7, 14 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також норм процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 31.10.2016 відмовлено ТОВ "Кагро" в прийнятті касаційної скарги в частині оскарження ухвали господарського суду Тернопільської області від 01.03.2016.

Вищий господарський суд України відхиляє подані розпорядником майна - арбітражним керуючим Кучаком Ю.Ф. та ТОВ "Укрселко" (за підписом представника ОСОБА_7 на підставі довіреності № 10 від 04.07.2016, виданої та підписаної директором ОСОБА_8.) клопотання від 15.11.2016 про відкладення розгляду справи, у зв'язку із чим зазначає про наступне. Так, вказані клопотання обґрунтовані неможливістю, як арбітражного керуючого Кучака Ю,Ф., так і представника ТОВ "Укрселко" ОСОБА_7 з'явитись в судове засідання в касаційний суд 16.11.2016 через участь в цей же день в судових засіданнях в інших справах, що відбуватимуться в інших населених пунктах (в Дніпропетровській області та Хмельницькій області відповідно). Однак, колегія суддів вважає ці причини неповажними, оскільки в ухвалі від 31.10.2016 про порушення касаційного провадження за скаргою ТОВ "Кагро" та призначення її до розгляду на 16.11.2016 об 11 год. 20 хв. зазначено, що нез'явлення представників у засідання судової колегії не є перешкодою для розгляду касаційних скарг - це по -перше. По-друге, визначення учасником господарського судового процесу пріоритетності участі свого представника в судовому засіданні в тій чи іншій справі, в тому, чи іншому суді, відповідно до вимог ст. 22 ГПК України є правом цієї сторони та учасника судового процесу та здійснюється на власний розсуд. По-третє, до клопотання ТОВ "Укрселко" не було додано доказів того, що визначений у цьому клопотанні представник -ОСОБА_7, є єдиним представником ТОВ "Укрселко", що має довіреність та має право представляти інтереси вказаної особи та брати участь у відповідному судового процесі.

Також, Вищий господарський суд України відхиляє подане ТОВ "Кагро" (за підписом представника ОСОБА_7 на підставі довіреності № 15 від 25.08.2016, виданої та підписаної директором ОСОБА_9.) клопотання від 15.11.2016 про відкладення розгляду справи, у зв'язку із чим зазначає про наступне. Так, вказане клопотання обґрунтоване неможливістю представника ТОВ "Кагро" ОСОБА_7 з'явитись в судове засідання в касаційний суд 16.11.2016 року через складні погодні умови в Тернопільскій області. Однак, колегія суддів вважає ці причини неповажними, оскільки в ухвалі від 31.10.2016 про порушення касаційного провадження за скаргою ТОВ "Кагро" та призначення її до розгляду на 16.11.2016 об 11 год. 20 хв. зазначено, що нез'явлення представників у засідання судової колегії не є перешкодою для розгляду касаційних скарг. До того ж, до клопотання ТОВ "Кагро" не було додано доказів того, що визначений у цьому клопотанні представник -ОСОБА_7, є єдиним представником ТОВ "Кагро", що має довіреність та має право представляти інтереси вказаної особи та брати участь у відповідному судового процесі.

Крім викладеного, Вищий господарський суд України не розглядає подане ПАТ "Альфа-Банк" клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на те, що вказане клопотання згідно штампу реєстрації вхідної кореспонденції Вищого господарського суду України № вх. 10116 було подано о 12 год. 15 хв., тобто після проведення судового засідання у справі, призначеного на 11 год. 20 хв.

Заслухавши пояснення представника ПАТ "Укрсоцбанк" та Дойче Банк АГ та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Припиняючи апеляційне провадження по розгляду апеляційної скарги ТОВ "Кагро" на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 01.03.2016, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржувана ТОВ "Кагро" в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції від 01.03.2016 року вже переглядалась в апеляційному порядку, законність і обґрунтованість судового рішення місцевого суду у повному обсязі досліджувались при розгляді апеляційної скарги ПАТ "Альфа-Банк" на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 01.03.2016, за результатами розгляду чого винесено постанову, яка набрала законної сили.

Заперечуючи наведені висновки апеляційного суду, заявник в касаційній скарзі зазначає про наявність абсолютного права на оскарження судових рішень, у тому числі права на касаційне оскарження, на захист прав і законних інтересів в судовому порядку та гарантування цих прав національними та міжнародними законодавчими актами.

Однак суд касаційної інстанції не погоджується із наведеними запереченнями, оскільки заявником в касаційній скарзі не зазначено, в чому полягають порушення норм діючого законодавства, які були допущені з боку апеляційного суду, та не вказано які саме норми законодавства були порушені цим судом або неправильно застосовані при прийнятті оскаржуваної ухвали - це по-перше.

По-друге.

Як встановив апеляційний суд та вбачається з матеріалів справи, стосовно оскаржуваної ТОВ "Кагро" в апеляційному порядку ухвали від 01.03.2016 вже було здійснене апеляційне провадження з перегляду цієї ухвали за скаргою ПАТ "Альфа-Банк", за результатами чого була винесена постанова Львівського апеляційного господарського суду від 12.05.2016 - про залишення згаданої ухвали місцевого суду без змін в повному обсязі, а апеляційної скарги -без задоволення (т. 3 а.с. 240-244).

У зв'язку із цим стосовно аргументів скаржника щодо абсолютного права на оскарження судових рішень, у тому числі права на касаційне оскарження, на захист прав і законних інтересів в судовому порядку та гарантування цих прав національними та міжнародними законодавчими актами слід зазначити наступне.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в даному випадку - норм ГПК України.

Згідно ч. 2 ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно ж до норм ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу. Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 106 цього ж кодексу окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Нормами ст. 101 ГПК України визначені межі перегляду справи в апеляційній інстанції, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції

Отже, виходячи з наведених норм законодавства, у тому числі стосовно повноважень суду апеляційної інстанції, предметом перегляду в апеляційному порядку може бути судове рішення, щодо якого ще не було здійснене апеляційне провадження, це рішення не скасоване і не набрало законної сили. Повторне ж здійснення апеляційного провадження та апеляційний перегляд судових рішень першої інстанції, які набрали законної сили, не допускається - за умови, що прийнята за результатами здійснення апеляційного провадження постанова не була скасована судами вищих інстанцій.