Постанова ВГСУ від 16.11.2016 року у справі №916/3377/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року Справа № 916/3377/15

Вищий господарський суд України у складі колегії:

Головуючого:Студенця В.І.,суддів:Васищака І.М., Палія В.В.за участю представників сторін позивача 1 - Остапенко В.В.; позивача 2 - Качмар Г.М.; відповідача - Мастюк Є.П.; прокурора - Коркішко В.М.розглянувши касаційну скаргу Військової частини А 0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України)на постановуОдеського апеляційного господарського суду від11.08.2016та на рішенняГосподарського суду Одеської областівід19.05.2016у справі № 916/3377/15за позовомВійськового прокурора Вінницького гарнізону Центрального регіону України в інтересах держави в особіМіністерства оборони України Військової частини А 0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України)доДержавного виробничо-технічного підприємства "Граніт"простягнення 17 965, 54 грн

В С Т А Н О В И В:

Військовий прокурор Вінницького гарнізону Центрального регіону України звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оброни України та Військової частини А0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України) до Державного виробничо-технічного підприємства "Граніт" (далі - ДП "Граніт") про стягнення 17 965, 54 грн пені та штрафу за прострочення постачання товару згідно з договором про закупівлю товару за державні кошти від 05.09.2014 № 160/14.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.08.2015 порушено провадження у справі № 916/3377/15 за позовом Військового прокурора Вінницького гарнізону Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оброни України та Військової частини А0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України) до Державного виробничо-технічного підприємства "Граніт" (далі - ДВТП "Граніт") про стягнення 17 965, 54 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.10.2015 позов Військового прокурора Вінницького гарнізону Центрального регіону України в інтересах держави в особі Військової частини А0215 задоволено. Суд стягнув з ДВТП "Граніт" на користь держави в особі військової частини А0215 17 965, 54 грн пені та штрафу за прострочення зобов'язань згідно з договором про закупівлю послуг за державні кошти від 05.09.2014 № 160/14.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.12.2015 рішення Господарського суду Одеської області від 26.10.2015 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.03.2016 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.12.2015 та рішення Господарського суду Одеської області від 26.10.2015 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Рішенням Господарського суду Одеської області (суддя Цісельський О.В.) від 19.05.2016 у позові відмовлено повністю.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Туренко В.Б., судді Поліщук Л.В., Бєляновський В.В.) від 11.08.2016 рішення Господарського суду Одеської області від 19.05.2016 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.08.2016 та рішенням Господарського суду Одеської області від 19.05.2016, Військова частини А 0215 подала касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове, яким позовні вимоги про стягнення 17 965, 54 грн задовольнити повністю.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не повністю з'ясовані обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, а висновки судів не відповідають обставинам та матеріалам справи.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.10.2016 касаційну скаргу Військової частини А 0215 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 16.11.2016.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами на підставі рішення комітету з конкурсних торгів військової частини А 0215 від 08.08.2014 № 375/14, 05.09.2014 року між ВЧ А0215 (замовник) та ДП "Граніт" (виконавець) було укладено договір № 160/14 про закупівлю послуг за державні кошти, за умовами якого виконавець зобов'язався надати у 2014 році послуги, зазначені у специфікації послуг (додаток 1 до договору), а замовник прийняти і оплатити такі послуги. Найменування послуг: ремонтування та технічне обслуговування машин і устаткування спеціального призначення. Обсяг надання послуг: згідно із специфікацією (додаток 1 до договору) (п. п. 1.1, 1.2 договору).

Пунктом 2.4. договору встановлено, зокрема, що контроль за якістю наданих послуг здійснює відділ технічного контролю виконавця та представництво замовника № 4993 (ПЗ № 4993) на виробничій площі виконавця.

Контроль якості послуг, які надаються у військових частинах, здійснює командир військової частини з оформленням акту приймання наданих послуг (форма акту наведена у додатку 3 до договору).

У своїй роботі щодо контролю якості послуг ПЗ № 4993 керується вимогами "Положення про представництва державних замовників з оборонного замовлення на підприємствах, в установах і організаціях", затвердженого постановою КМУ № 1107 від 21.10.2009.

Пунктом 2.5. договору встановлено, що виконавець повідомленням встановленої форми інформує ПЗ № 4993 про готовність виробу до здійснення контролю.

Згідно із п.2.6. договору на прийняті послуги ПЗ № 4993 видає посвідчення, яким підтверджується відповідність наданих послуг вимогам, зазначеним у п.п. 2.1, 2.2. договору.

Відповідно до пунктів 3.1., 3.2., 3.3. договору, його ціна становить 343 285, 08 грн. Ціна послуг визначена за результатами проведення процедури торгів у протоколі погодження ціни послуг (додаток 2 до договору). Сума договору та ціна послуг зменшуються у випадках, передбачених чинним законодавством України та цим договором.

Відповідно до п.3.4. договору для встановлення вартості послуг за фактичними витратами виконавець у строк не пізніше ніж за 10 календарних днів до терміну завершення надання послуг, представляє ПЗ № 4993 розрахунково-калькуляційні матеріали щодо договірної ціни, складені на підставі фактичних витрат та обґрунтованих розрахунків очікуваних витрат в розрізі статей калькуляцій.

Розрахунково-калькуляційні матеріали виконавця повинні відповідати вимогам Методичних рекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджених наказом Міністерства промислової політики України від 09.07.2007р. № 373, діючим нормативним документам з ціноутворення та встановленим технічною документацією економічно обґрунтованим нормам матеріальних та трудових витрат на надання послуг, виконавець несе відповідальність за достовірність даних, зазначених у калькуляції.

Замовник оплачує виконані та прийняті послуги за договірною ціною, встановленою сторонами та зафіксованою у протоколі погодження цін, яка відповідає обґрунтованим фактичним витратам, понесеним виконавцем (згідно даних бухгалтерського обліку), перевіреним ПЗ № 4993 та прийнятим замовником з урахуванням встановленого договором рівня прибутку. Виконавець має право проводити перерозподіл витрат по статтях виробничої собівартості без перевищення ціни послуг.

Як зазначено у другому абзаці п.3.5. договору підставою перевірки ПЗ № 4993 розрахунково-калькуляційних матеріалів щодо рівня договірної ціни за фактично надані послуги є Акти виконання робіт з ремонтування та технічного обслуговування виробів у військових частинах, затверджені командирами військових частин (з додатком, переліченим у п.2.4. договору).

У п. 5.1. договору сторони погодили термін надання послуг: не пізніше 01.11.2014 року, після надання замовником нарядів на ремонт та отримання від замовника повідомлення про готовність до виконання умов договору, передбаченого п. 1.4 договору, яким замовник визначає обсяг надання послуг.