ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2016 року Справа № 910/20345/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоГубенко Н.М.суддівБарицької Т.Л. Картере В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями "Основа-Солсиф" у формі Товариства з обмеженою відповідальністюна рішення від та на постанову відГосподарського суду міста Києва 06.04.2016 Київського апеляційного господарського суду 13.06.2016у справі Господарського суду№ 910/20345/15 міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Альфа - Банк"до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаСпільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями "Основа-Солсиф" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Публічне акціонерне товариство "Неос Банк"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача про та за зустрічним позовом до про Товариство з обмеженою відповідальністю "Основа" стягнення коштів Спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями "Основа-Солсиф" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Публічного акціонерного товариства "Альфа - Банк" визнання припиненими правовідносин за договором поруки у судовому засіданні взяли участь представники:- позивача за первісним позовом Войтович С.О.;- відповідача за первісним позовом - третьої особи на стороні позивача за первісним позовом - третьої особи на стороні відповідача за первісним позовом ОСОБА_5; повідомлений, але не з'явився; повідомлений, але не з'явився;Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 30.09.2016, у зв'язку із звільненням ОСОБА_6 з посади судді Вищого господарського суду України відповідно до постанови Верховної Ради України від 22.09.2016, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі № 910/20345/15.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 30.09.2016, у зв'язку із звільненням ОСОБА_6 з посади судді Вищого господарського суду України, для розгляду справи № 910/20345/15 визначено наступний склад суддів: головуючий суддя - Губенко Н.М. (доповідач), судді Барицька Т.Л., Картере В.І.
ВСТАНОВИВ:
07.08.2015 Публічне акціонерне товариство "Альфа - Банк" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями "Основа-Солсиф" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості за кредитним договором № 14-694/2010 від 12.10.2010.
02.09.2015 Спільне українсько-французьке підприємство з іноземними інвестиціями "Основа-Солсиф" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю звернулося до Господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства "Альфа - Банк" про визнання припиненими зобов'язань за договором поруки № 14-694/2010/П-3 від 27.09.2011.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.04.2016 у справі № 910/20345/15 (суддя Курдельчук І.Д.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 (колегія суддів у складі: Коршун Н.М. - головуючий суддя, судді Алданова С.О., Мартюк А.І.), первісний позов задоволено; стягнуто із Спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями "Основа-Солсиф" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю на користь Публічного акціонерного товариства "Альфа - Банк" заборгованість за кредитним договором № 14-694/2010 від 12.10.2010 у розмірі 133 811 976, 30 грн.; у задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Не погоджуючись з наведеними судовими рішеннями, Спільне українсько-французьке підприємство з іноземними інвестиціями "Основа-Солсиф" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 у справі № 910/20345/15, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити, зустрічний позов задовольнити.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Публічне акціонерне товариство "Альфа - Банк" надало відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу Спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями "Основа-Солсиф" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 у справі № 910/20345/15 залишити без змін.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Предметом зустрічного позову є вимога позивача визнати припиненим зобов'язання за договором поруки № 14-694/2010/П-3 від 27.09.2011.
Обґрунтовуючи підстави звернення із зустрічним позовом до суду, Спільне українсько-французьке підприємство з іноземними інвестиціями "Основа-Солсиф" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю посилається на те, що порука, яка виникла на підставі договору поруки № 14-694/2010/П-3 від 27.09.2011, припинилась на підставі ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України, оскільки кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явив вимогу до поручителя.
Згідно із ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Виходячи із частини четвертої статті 559 ЦК України такий строк може бути передбачений в договорі або визначений в законі.
Договірний строк застосовується до всіх без винятку зобов'язань. Визначення строку дії поруки як припиняючого тягне певні юридичні наслідки, зокрема, його закінчення є підставою для припинення поруки.
Відповідно закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не пред'явить вимоги до поручителя.
Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк може бути визначено актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
На підставі ч. 1 ст. 252, ч. 1 ст. 253 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями, годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у пункті 7.2.3 договору поруки № 14-694/2010/П-3 від 27.09.2011 сторони погодили, що порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня настання терміну виконання зобов'язань за кредитним договором не пред'явить вимоги до поручителя.
Під виконанням сторонами зобов'язання слід розуміти здійснення ними дій з реалізації прав і обов'язків, що випливають із зобов'язання, передбаченого договором. Отже, "основне зобов'язання" - це не зміст кредитного договору, а реально існуючі правовідносини, зміст яких складають права та обов'язки сторін кредитного договору.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, боржник за кредитним договором (а відтак і поручитель) взяв на себе зобов'язання повернути суму кредиту з відповідними процентами до 11.10.2017 (включно), сплачуючи її частинами (щомісячними платежами) згідно з графіком платежів (додаткова угода № 14 до кредитного договору № 14-694/2010 від 12.10.2010).
Отже, поряд з встановленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.
Якщо умовами договору кредиту передбачені окремі самостійні зобов'язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов'язку, то у разі неналежного виконання позичальником цих зобов'язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.
Сервіси для юристів