ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2016 року Справа № 907/890/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого : Кравчука Г.А.,
суддів: Дроботової Т.Б., Мачульського Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 30.08.2016у справі Господарського суду№ 907/890/15 Закарпатської областіза позовомприватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Аха Страхування"дофізичної особи-підприємця ОСОБА_1 простягнення в порядку регресу страхового відшкодування в розмірі 112 383,52 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивачаГусєв П.В., дов. № 3714/18 від 15.12.2015;відповідача:не з'явились;
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2015 року приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Аха Страхування" (далі - Страхова компанія) звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою, у якій просило стягнути на його користь з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - Підприємець) в порядку регресу суму страхового відшкодування у розмірі 112 383,52 грн.
Позовні вимоги Страхова компанія, посилаючись на ст. ст. 22, 993, 1166, 1188, 1191 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 27 Закону України "Про страхування" обґрунтовувала тим, що на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 2300708/05/11 від 09.11.2012 воно виплатило страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 161 873,52 грн., в результаті чого, за вирахуванням вже відшкодованих йому 49 490,00 грн., набуло права зворотної вимоги до Підприємця, як роботодавця винного у ДТП водія.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 23.05.2016 (колегія суддів: Бобрик Г.Й., Мокану В.В., Івашкович І.В.) позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Підприємця на користь Страхової компанії 112 383,52 грн. страхового відшкодування та 2 440,85 грн. судового збору.
Вказане рішення прийнято з мотивів, викладених Страховою компанією у позовній заяві. При цьому, за результатами дослідження наявних у справі доказів у їх сукупності судом не взято до уваги результати проведеної у справі судової товарознавчої експертизи, якою встановлено менший матеріальний збиток від відшкодованого позивачем за договором добровільного страхування.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.08.2016 (колегія суддів: Бонк Т.Б., Бойко С.М., Якімець Г.Г.) скасовано рішення Господарського суду Закарпатської області від 23.05.2016 в частині стягнення з Підприємця на користь Страхової компанії 41 885,48 грн. страхового відшкодування та прийнято в цій частині нове рішення про відмову в позові. В іншій частині рішення залишено без змін.
В основу прийняття постанови покладено було покладено висновки судової товарознавчої експертизи, які на думку суду апеляційної інстанції не спростовуються матеріалами справи.
Підприємець звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.08.2016 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 23.05.2016 в частині стягнення з нього на користь Страхової компанії 19 318,24 грн. страхового відшкодування, а також судових витрат та здійснити новий їх розподіл. Викладені у касаційній скарзі вимоги Підприємець обґрунтовує посиланням на обставини справи, окремі умови договору добровільного страхування наземного транспорту № 2300708/05/11 від 09.11.2012 щодо розрахунків за ним, приписи ст. 509, 525, 526, 629, 979, 988, 990 ЦК України, ст. 49 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ст. ст. 8, 9, 20, 25 Закону України "Про страхування" та ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Страхова компанія скористалась правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та надіслала до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу Підприємця, у якому не погоджується з підставами її заявлення, просить залишити її без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.08.2016 - без змін.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Підприємця підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:
- 29.12.2012 о 15 год. 30 хв. на автодорозі Київ - Чоп на 81 км водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки MAN (реєстраційний номер НОМЕР_1) з напівпричепом KOGEL (реєстраційний номер НОМЕР_2), здійснив зіткнення з автомобілем марки LAND ROVER RANGE ROVER (реєстраційний номер НОМЕР_3), під керуванням ОСОБА_4, чим спричинив пошкодження транспортного засобу та наніс матеріальні збитки. За фактом ДТП підрозділом Державтоінспекції МВС у Закарпатській області було складено довідку від 29.12.2012 про дорожньо-транспортну пригоду та 02.04.2013 аварійним комісаром ОСОБА_5 складено акт огляду транспортного засобу;
- згідно з постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.02.2013 у справі № 308/1706/13-п, вказана ДТП сталася внаслідок того, що ОСОБА_3, який працює водієм Підприємця, не впорався з керуванням та зачепив автомобіль марки LAND ROVER RANGE ROVER (реєстраційний номер НОМЕР_3). Своїми діями ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП;
- згідно зазначеної довідки про дорожньо-транспортну пригоду від 29.12.2012 ТЗ отримав механічні пошкодження: деформовано капот, праве переднє крило, відламано передній бампер, розбито праву блокфару, знищено ліву блокфару, пошкоджено праву передню дверку. За висновком автотоварознавчої експертизи № 021/13 від 21.01.2013 з визначенням розміру матеріального збитку, завданого дорожньо-транспортною пригодою від 29.12.2012, проведеної за заявою Страхової компанії, вартість матеріального збитку становила 183 835,55 грн.;
- на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 2300708/05/11 від 09.11.2012, згідно страхових актів: № 1.001.12.05702/VESKO2700 від 25.01.2013, № 1.001.12.05702/VESKO10949 від 26.03.2013 та № 1.001.12.05702/VESKO12049 від 03.04.2013, рахунків ТОВ "Віннер Автомотів": № 1004505 від 11.01.2013, № 1004507 від 11.01.2013, № 1004541 від 14.01.2013, № 1000571 від 21.03.2013, № 1005971 від 21.03.2013, № 1006192 від 30.03.2013 та ремонтних калькуляцій від 24.01.2013 виплатило страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 161 873,52 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 5281 від 28.01.2013, № 20427 від 28.03.2013 та № 22648 від 05.04.2013;
- цивільно-правову відповідальність водія автомобіля марки MAN (реєстраційний номер НОМЕР_1) з напівпричепом KOGEL (реєстраційний номер НОМЕР_2) - ОСОБА_3 було застраховано приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Інго Україна", у зв'язку з чим, остання відшкодувала Страховій компанії в межах ліміту відповідальності за шкоду, заподіяну майну та за вирахуванням франшизи 49 490,00 грн.;
- Страхова компанія звернулась до суду із даним позовом про стягнення залишку виплаченого страхового відшкодування у розмірі 112 383,52 грн. Нормативною підставою позову позивачем зазначено ст. ст. 993, 1166, 1188, 1191 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування";
- з огляду на те, що спір у справі між сторонами звівся до розміру заподіяних збитків, місцевим господарським судом було призначено судову автотоварознавчу експертизу. Висновком експертизи дослідження пошкодженого автомобіля LAND ROVER RANGE ROVER номерний знак НОМЕР_3, яке проводилося за матеріалами справи № 907/890/15 Господарського суду Закарпатської області, визначено, що матеріальний збиток, завданий власникові LAND ROVER RANGE ROVER номерний знак НОМЕР_3, в результаті його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце 29.12.2012 складає 119 988,04 грн.
Як вже частково зазначалося вище, задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, місцевий господарський суд із посиланням на положення ст. ст. 993, 1166, 1191 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" виходив з того, що матеріалами справи у їх сукупності розмір страхового відшкодування підтверджується, у зв'язку із чим, заявлена до стягнення сума задоволена у повному обсязі. Висновок проведеної у справі експертизи з урахуванням сукупності доказів, наявних у матеріалах справи до уваги не взято.
При відмові у стягненні з Підприємця на користь Страхової компанії 41 885,48 грн. судом апеляційної інстанції було взято до уваги висновок проведеної судової товарознавчої експертизи. При цьому, судом апеляційної інстанції також застосовано статті 993, 1166, 1191 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування" у їх сукупності.
Скаржник у касаційній скарзі не погоджується зі стягненням з нього 19 318,24 грн. страхового відшкодування, а також судових витрат, просить скасувати прийняті у справі судові рішення в цій частині та здійснити новий розподіл судових витрат.
Сервіси для юристів