Постанова ВГСУ від 16.11.2016 року у справі №904/4036/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року Справа № 904/4036/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М.,суддівДанилової М.В., Корсака В.А.розглянувши матеріали касаційної скаргиПриватного підприємства "Олександрит", м. Кам'янське, Дніпропетровська обл.на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 рокуу справі господарського суду Дніпропетровської областіза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Кам'янське, Дніпропетровська обл.доПриватного підприємства "Олександрит", м. Кам'янське, Дніпропетровська обл.за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача1. Дніпродзержинської міської ради, м. Кам'янське, Дніпропетровська обл.; 2. Департаменту комунальної власності та земельних відносин Дніпродзержинської міської ради, м. Кам'янське, Дніпропетровська обл.; 3. Управління містобудування та архітектури Дніпродзержинської міської ради, м. Кам'янське, Дніпропетровська обл.прозобов'язання здійснити демонтаж самовільно побудованої спорудиза позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивачаДніпродзержинської міської ради, м. Кам'янське, Дніпропетровська обл.доПриватного підприємства "Олександрит", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська обл.прозвільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

за участю представників

позивача: не з'явився,

відповідача: Мартиненко О.О., Мартиненко О.К.,

третьої особи-1: не з'явився,

третьої особи-2: не з'явився,

третьої особи-3: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_4) звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до приватного підприємства "Олександрит" (далі за текстом - ПП "Олександрит") за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області, Департаменту комунальної власності та земельних відносин Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області, Управління містобудування та архітектури Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області про відновлення становища, яке існувало до порушення прав позивача, а саме: зобов'язання відповідача здійснити демонтаж самовільно побудованої споруди по АДРЕСА_1.

Дніпродзержинська міська рада Дніпропетровської області також звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПП "Олександрит" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1, площею 0,0030 га, яку використовує ПП "Олександрит", шляхом повернення її Дніпродзержинській міській раді Дніпропетровської області з приведенням вказаної земельної ділянки у придатний для використання стан шляхом знесення (демонтажу) споруди розміром 6,0 м х 5,0 м за рахунок боржника.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2016 року залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 року у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_4 відмовлено у повному обсязі; позовні вимоги Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області задоволено у повному обсязі: зобов'язано ПП "Олександрит" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1, площею 0, 0030 га, яку використовує ПП "Олександрит", повернувши її Дніпродзержинській міській раді Дніпропетровської області з приведенням вказаної земельної ділянки у придатний для використання стан шляхом знесення (демонтажу) споруди розміром 6,0 м х 5,0 м за рахунок боржника.

Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що позивач не є правомірним користувачем земельної ділянки, на якій здійснено самовільне будівництво, у зв'язку з чим на нього не поширюються норми ст. 391 Цивільного кодексу України та ст. 152 Земельного кодексу України; також, судам не надано доказів перешкоджання здійсненню позивачем підприємницької діяльності у будівлі магазину внаслідок самовільного будівництва споруди відповідачем; в той же час, задовольняючи позовні вимоги Дніпродзержинської міської ради господарські суди дійшли висновків, що обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, яка її використовує правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку; відсутність у цієї особи на час ухвалення судового рішення таких документів є самовільним зайняттям земельної ділянки та підставою для вирішення питання щодо звільнення такою особою відповідної земельної ділянки; судами встановлено, що у відповідача відсутні правовстановлюючі документи на право зайняття спірної земельної ділянки, оскільки Договір оренди земельної ділянки від 29.01.2005 року, укладений Дніпродзержинською міською радою і ПП "Олександрит", припинив свою дію у зв'язку з закінченням строку на який його укладено, на новий строк договір не поновлювався; Управлінням містобудування та архітектури Дніпродзержинської міської ради анульовано дію паспорту прив'язки тимчасової споруди № 191 від 13.08.2014 року, виданого ПП "Олександрит", що свідчить про те, що земельна ділянка площею 0, 0030 га у АДРЕСА_1 зайнята відповідачем самовільно, а тому на підставі ст. 212 Земельного кодексу України позовні вимоги Дніпродзержинської міської ради як власника земельної ділянки визнано правомірними та задоволено.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанції, ПП "Олександрит" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 року і прийняти нове рішення.

Кам'янською міською радою Дніпропетровської області до Вищого господарського суду України подано відзив на касаційну скаргу, в якому третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача проти доводів касаційної скарги заперечує та просить залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

В судовому засіданні представники відповідача просили касаційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 року - скасувати і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Позивача та третіх осіб згідно з приписами ст. 1114 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони не скористались передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників відповідача, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі рішення Дніпродзержинської міської ради № 172-06/ХХІV від 13.06.2003 року земельна ділянка площею 0, 1063 га (із них 0, 374 га - частка земельної ділянки багатоповерхового будинку в спільному користуванні) за адресою: АДРЕСА_1, надана в користування на умовах оренди ФОП ОСОБА_4 для розміщення об'єкту торгівлі та складських споруд, про що укладено Договір оренди земельної ділянки № 0934 від 15.07.2003 року строком дії до 13.06.2013 року. Доказів продовження дії цього Договору або укладення нового Договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 позивачем судам не надано.

На підставі рішення Дніпродзержинської міської ради № 467-17/VІ від 23.12.2004 року земельна ділянка площею 0, 0808 га за адресою: АДРЕСА_1 надана в користування на умовах оренди ПП "Олександрит" для розміщення об'єкту торгівлі та складських споруд - 0, 0352 га (частка у спільному землекористуванні 0,0062 га), під проходами, проїздами, площадками - 0, 0456 га, про що укладено Договір оренди земельної ділянки № 02002 від 04.02.2005 року строком дії до 23.12.2014 року.

Відповідно до Акта приймання-передачі земельної ділянки від 04.02.2005 року Дніпродзержинською міською радою (орендодавець) передано, а ПП "Олександрит" (орендар) прийнято в оренду земельну ділянку, за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,0808 га.

ФОП ОСОБА_4 як власник магазина зі складськими приміщеннями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.11.2014 року за № 29629111, звернулась з позовом про зобов'язання ПП "Олександрит" здійснити демонтаж самовільно побудованої споруди по АДРЕСА_1, посилаючись на перешкоджання здійснення підприємницької діяльності у будівлі магазину внаслідок самовільного будівництва відповідачем споруди (розташованої в безпосередній близькості від будівлі магазину), у зв'язку з чим з посиланням на приписи ст. ст. 376, 386, 391 Цивільного кодексу України, п. а) ч. 1 ст. 95 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 47 Господарського кодексу України просила позов задовольнити.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_4 господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що судам не надано доказів наявності у позивача будь-яких речових прав на земельну ділянку, на якій розташована спірна самочинна споруда відповідача.

Відповідно до ст. 396 Цивільного України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 Цивільний кодекс України).