ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2014 року Справа № 910/9441/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді суддівДобролюбової Т.В., Гоголь Т.Г., Швеця В.О. (доповідач)розглянувши касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 12.08.14у справі№ 910/9441/14 Господарського суду міста Києва за позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Омега"доПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування"простягнення 6 518 грн.
за участю представників сторін від:
позивача: Різунов Р.С. (дов. від 27.12.13),
відповідача: Хараходня А.О. (дов. від 02.01.14)
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Омега" звернулося з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал страхування" про стягнення в порядку регресу страхового відшкодування в розмірі 6 518 грн. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував на те, що ним на виконання умов договору добровільного страхування від 15.07.13, у зв'язку з настанням страхового випадку - пошкодження автомобіля внаслідок ДТП, було виплачено страхове відшкодування власнику транспортного засобу марки Фольксваген - Публічному акціонерному товариству "Банк Фінанси та Кредит". З огляду на що, на думку позивача, до нього перейшло право зворотної вимоги до страховика, яким застраховано цивільну відповідальність особи, винної у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди. При цьому позивач посилався на приписи статей 993, 1166, 1191 Цивільного кодексу України, статті 27 Закону України "Про страхування", статей 22, 29, 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.07.14, ухваленим суддею Головіною К.І., позов задоволено. Вмотивовуючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що у зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право регресної вимоги до винної у ДТП особи у розмірі виплаченого страхового відшкодування, яке повинно бути зменшено на суму франшизи, встановленої полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу. При цьому суд керувався приписами статей 599, 1191 Цивільного кодексу України, статті 27 Закону України "Про страхування", статей 22, 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Київський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Пашкіної С.А. - головуючого, Баранця О.М., Сітайло Л.Г., постановою від 12.08.14 перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал страхування звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить рішення і постанову у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. В касаційній скарзі скаржник зазначає про неврахування судами того, що дії водія автомобіля Дачіа, застрахованого у відповідача, не перебували в прямому причинно-наслідковому зв'язку з пошкодженнями автомобіля Фольксваген в передній частині даного автомобіля. На думку скаржника, є хибною позиція судів щодо єдиного винуватця у ДТП - водія автомобіля Дачія, який здійснив зіткнення тільки із задньою частиною автомобіля Фольксваген, збитки за пошкодження якої вже виплачені відповідачем. З огляду на що, скаржник зазначає про недослідження судами питання щодо часткової відповідальності водія автомобіля Дачія, а відтак і відсутність підстав для відшкодування відповідачем матеріальних збитків відносно даних пошкоджень. При цьому скаржник посилається на порушення судами приписів статті 1166 Цивільного кодексу України, статті 27 Закону України "Про страхування", статті 22 "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Відзиву на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надходило.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що 15.07.13 між Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Омега" та Акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 051-07-3509-30, відповідно до умов якого застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме - автомобіля марки Фольксваген, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Судами також установлено, що 26.11.11 в м. Запоріжжя сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Дачія, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, та автомобіля Фольксваген, реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок якої останньому завдано пошкодження. Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27.01.14 у справі № 33/778/79/2014 водія автомобіля Дачія - ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, скоєного з транспортним засобом Фольксваген та притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" відповідно до поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/2344231 (ліміт відповідальності - 50 000 грн., франшиза - 1 000 грн.). Господарськими судами в процесі розгляду спору було установлено, що 06.12.13 позивач виплатив своєму страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 33 210 грн. (платіжне доручення № 2682 від 06.12.13). Позивач 12.02.14 звернувся до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування", як особи на яку покладено обов'язок з відшкодування збитків, із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу, яка останнім була задоволена частково на суму 25 692 грн. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал страхування" 6 518 грн. страхового відшкодування. Відповідно до приписів статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Частиною першою статті 1191 Цивільного кодексу України унормовано, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Окрім того, статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов. Отже, у відповідності до приписів зазначених норм позивач після виплати страхового відшкодування отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу, який вчинив дорожньо-транспортну пригоду, застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" відповідно до поліса № АС/2344231, відтак особою відповідальною за завдані у даному випадку збитки, за приписами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є саме відповідач. З огляду на установлений судами факт порушення відповідачем зобов'язань зі сплати в порядку регресу страхового відшкодування у сумі 6 518 грн. (враховуючи франшизу у розмірі 1 000 грн.), висновок судів про наявність підстав для задоволення позову визнається законним. Довід скаржника про те, що дії водія автомобіля Дачіа не перебували в прямому причинно-наслідковому зв'язку з пошкодженнями автомобіля Фольксваген в передній частині даного автомобіля, визнається неспроможним, оскільки, як установлено судами, постановою Апеляційного суду Запорізької області від 27.02.14 у справі № 33/778/79/2014 постанову Шевченківського районного суду міста Запоріжжя змінено в частині обсягу вини водія ОСОБА_1 щодо пошкодження передньої частини автомобіля Фольксваген. Інші доводи касаційної скарги також не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки спростовуються встановленими судами попередніх інстанцій обставинами, а за приписами частини другої статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції підстав для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги не вбачається.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.08.14 у справі № 910/9441/14 Господарського суду міста Києва залишити без змін.
Головуючий суддя: Т. Добролюбова
Судді: Т. Гоголь
В. Швець
Сервіси для юристів