Постанова ВГСУ від 16.09.2015 року у справі №912/3715/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2015 року Справа № 912/3715/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губенко Н.М.,

суддів: Барицької Т.Л.,

Картере В.І. (доповідач)

за участю представників:

позивача - Замлинського С.С.,

відповідача - не з'яв.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдвуд"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.06.2015

та на рішення господарського суду Кіровоградської області від 27.01.2015

у справі № 912/3715/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдвуд"

до Товарної біржі "Кіровоградська аграрна біржа"

про заборону встановлювати обмеження у правилах біржової торгівлі

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейдвуд" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Товарної біржі "Кіровоградська аграрна біржа" про заборону Товарній біржі "Кіровоградська аграрна біржа" встановлювати обмеження у правилах біржової торгівлі (Регламенті) з організації та проведення публічних торгів з продажу необробленої деревини щодо визначення граничної вартості (ціни) лоту, що формується у ході проведення торгів між учасниками аукціону з продажу необробленої деревини.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 27.01.2015 (суддя Змеул О.А.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.06.2015 (колегія суддів у складі: суддя Кощеєв І.М. - головуючий, судді Євстигнеєв О.С., Бахмат Р.М.), у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції від 27.01.2015, постанову господарського апеляційного суду від 04.06.2015 і передати справу на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області. В обґрунтування касаційної скарги позивач стверджує, що господарськими судами при прийнятті оскаржуваних рішень порушено вимоги ст.ст. 4, 42, 43, 44, 47, 8, 30, 32-39, 41-43, 90 ГПК України, ст. 55 Конституції України, ч. 2 ст. 228 ЦК України, ст.ст. 20, 190, 191 ГК України, ст. 2 Закону України "Про товарну біржу", ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Так, позивач стверджує, що Товарна біржа "Кіровоградська аграрна біржа" самостійно включає до свого Регламенту відповідні обмеження у правилах біржової торгівлі, що є порушенням чинного законодавства. Крім того, на думку позивача, обставини справи господарськими судами з'ясовано неповно, господарські суди визнали встановленими недоведені обставини, що мають значення для справи, висновки господарських судів не відповідають обставинам справи, обумовлені позивачем матеріальні норми господарськими судами взагалі не застосовані.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що:

- 29.08.2014 головою Аукціонного комітету товарної біржі "Кіровоградська аграрна біржа" затверджено Регламент організації та проведення аукціонів - публічних біржових торгів з продажу необробленої деревини на 4 квартал 2014 року (далі - Регламент);

- відповідно до п. 3.13. Регламенту під час торгу між учасниками, у разі перевищення початкової ціни лоту більш ніж на 15%, ліцитатор має право призупинити торг між учасниками та провести з ними консультації. У разі виявлення необґрунтованого підвищення ціни, продавець має право зняти зазначену позицію з торгу;

- позивач взяв участь у публічних торгах 23.09.2014 згідно з поданою ним 18.09.2014 заявкою про участь в публічних торгах;

- за результатами вказаних торгів 86 лотів продано 13 покупцям, а 44 лоти знято з торгів продавцями деревини з причини порушення покупцями, у тому числі й ТОВ "Трейвуд", п. 3.13. Регламенту біржі.

Звертаючись до господарського суду з позовом у даній справі, позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що відповідач встановив у своєму Регламенті обмеження у правилах біржової торгівлі (Регламенті) з порушенням вимог Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України від 19.02.2007 № 42 та вимог Закону України "Про товарну біржу".

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив з того, що включення п. 3.13 до Регламенту товарної біржі узгоджується з вимогами ст. 3 Закону України "Про товарну біржу", згідно з якою товарна біржа має право, зокрема, встановлювати власні правила біржової торгівлі та біржового арбітражу, які є обов'язковими для всіх учасників торгів. Крім того, господарський суд першої інстанції зазначив про те, що обраний позивачем спосіб захисту своїх прав не відповідає вимогам ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України.

Переглядаючи в апеляційному порядку рішення господарського суду, Дніпропетровський апеляційний господарський суд погодився з висновком господарського суду про те, що встановлення власних правил біржової торгівлі є правом біржі. При цьому, господарський суд апеляційної інстанції з врахуванням висновків Верховного Суду України, які викладені в Аналізі практики застосування судами ст. 16 ЦК України зазначив про те, що задоволення таких вимог позивача не може привести до відновлення його прав, оскільки дія Регламенту Біржі щодо організації та проведення аукціонів - публічних біржових торгів з продажу необробленої деревини на 4 квартал 2014 року обмежена часом проведення торгів, оскільки Регламент приймався виключно для проведення торгів в 4 кварталі 2014 року, тобто на час розгляду справи ці положення Регламенту вже не діють і вказані торги вже відбулися в часі, що виключає задоволення позовних вимог.