Постанова ВГСУ від 16.09.2014 року у справі №904/2743/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2014 рокуСправа № 904/2743/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі)

суддів Акулової Н.В.,

Владимиренко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.07.2014 р. (судді: Герасименко І.М., Кузнецова І.Л., Ревкова Г.О.) у справі№904/2743/14 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТП ІНВЕСТПРОМ" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕВЕРЕСТ"провизнання договору факторингу недійснимза участю представників: від позивача Кузниченко Д.Л., довіреність №182 від 01.11.2013 р.від відповідача 1 не з'явилисьвід відповідача 2 Протасов С.В, довіреність б/н від 15.09.2014 р.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2014 р. у справі №904/2743/14 задоволено повністю позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" (далі - ТОВ "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ") до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТП ІНВЕСТПРОМ" (далі - ТОВ "ТП ІНВЕСТПРОМ") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕВЕРЕСТ" (далі - ТОВ "Фінансова компанія "ЕВЕРЕСТ"), визнано недійсним договір факторингу №3 від 10.12.2013 р.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.07.2014 р. у справі №904/2743/14 вказане рішення скасовано, винесено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятою господарським судом апеляційної інстанції постановою ТОВ "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ", звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.07.2014 р. та залишити в силі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2014 р. у справі №904/2743/14.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції при винесені оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права, а саме безпідставно визнано договором факторингу правочин, який, на думку скаржника, за своєю правовою природою є договором відступлення права вимоги.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.09.2014 р., колегією суддів у складі: головуючий суддя - Демидова А.М., судді - Владимиренко С.В., Ємельянов А.С. (доповідач у справі), касаційну скаргу ТОВ "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 16.09.2014 р.

Через відділ документального забезпечення діяльності судових палат Вищого господарського суду України 15.09.2014 р. представником ТОВ "Фінансова компанія "ЕВЕРЕСТ" подано відзив на касаційну скаргу.

Розпорядженням Заступника Секретаря першої судової палати від 16.09.2014 р. №02-05/415, у зв'язку з перебуванням судді Демидової А.М. у відпустці, сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді - Акулова Н.В., Владимиренко С.В.

В судове засідання 16.09.2014 р. з'явились представники позивача та відповідача 2.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в касаційній скарзі, просив скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.07.2014 р. та залишити в силі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2014 р. у справі №904/2743/14.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні заперечив проти касаційної скарги, просив оскаржувану постанову господарського суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Представник відповідача 1 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представника відповідача 1.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно із ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Даний припис викладено в ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Статтею 215 вказаного кодексу закріплено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин, що зазначено в абз. 4 пп. 2.1 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними".

Предметом судового розгляду у справі №904/2743/14 є вимога позивача до відповідачів про визнання недійсним договору факторингу №3 від 10.12.2013 р. на підставі ст. 235 Цивільного кодексу України.