ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2016 року Справа № 927/62/16
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Васищак І.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго", м. Чернігів (далі - Товариство),
на рішення господарського суду Чернігівської області від 16.02.2016 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2016
зі справи № 927/62/16
за позовом Товариства
до Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Чернігів (далі - територіальне відділення АМК),
про визнання недійсним рішення та
зустрічним позовом територіального відділення АМК
до Товариства
про стягнення 68 000 грн. штрафу та 68 000 грн. пені.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
Товариства - Ширай К.А.,
територіального відділення АМК - Макарчука Д.І.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Первісний позов було подано про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії територіального відділення АМК від 30.03.2012 № 13-РШ зі справи № 02-05/13-2012 (далі - Рішення № 13-РШ).
Зустрічний позов було подано про стягнення з Товариства до державного бюджету України 68 000 грн. штрафу і 68 000 грн. пені.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 16.02.2016 (суддя Федоренко Ю.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2016 (колегія суддів у складі: Федорчук Р.В. - головуючий, Лобань О.І. і Тищенко А.І.): у первісному позові відмовлено; зустрічний позов задоволено; стягнуто з Товариства до державного бюджету України зазначені суми штрафу й пені; з Товариства стягнуто в доход державного бюджету України 2 040 грн. судового збору.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить скасувати оскаржувані рішення та "ухвалу" (фактично - постанову) попередніх судових інстанцій і прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити, а в зустрічному позові відмовити. Скаргу з посиланням на Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод, Конституцію України, Цивільний кодекс України, Закон України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон), постанову НКРЕ від 13.06.1996 № 15 "Про затвердження Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами", Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України) мотивовано прийняттям оскаржуваних судових рішень з порушенням норм матеріального і процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу територіальне відділення АМК заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про повноту дослідження попередніми судовими інстанціями обставин справи, правильне застосування ними норм матеріального і процесуального права, прийняття оскаржуваних судових рішень відповідно до вимог чинного законодавства, та просить зазначені судові рішення залишити в силі (без змін), а скаргу - без задоволення.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Судові інстанції у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків.
Згідно з Рішенням № 13-РШ:
- визнано, що Товариство за результатами діяльності у 2011 році та в січні - лютому 2012 року займало монопольне становище на ринку передачі та розподілу електричної енергії (далі - електроенергія) місцевими (локальними) електромережами (далі - Ринок) у територіальних межах Чернігівської області з часткою 100 %;
- дії Товариства щодо непогодження СТ "Колос" повідомлення від 13.01.2012 на заявлений обсяг купівлі електроенергії на оптовому ринку електроенергії України у лютому 2012 року (далі - Повідомлення) з визначеними у додатку до Повідомлення двома споживачами електроенергії за нерегульованим тарифом (ПП КФ "Прометей" філії "Менський сир" та ПрАТ "Чернігівський цегельний завод №3") визнано порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на Ринку, що могло призвести до ущемлення інтересів суб'єкта господарювання на ринку постачання електроенергії, яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку;
Сервіси для юристів