ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2016 року Справа № 910/29752/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя: судді:Алєєва І.В. (доповідач), Мачульський Г.М., Полянський А.Г.за участю представників: від позивача:не з'явився;від відповідача:Жуков Д.О., дов. б/н від 21.06.2016р.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Про-Сток"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2016р.у справі господарського суду№910/29752/15 міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Норд"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Про-Сток"простягнення 3 007 800,00грн.В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду міста Києва від 04.02.2016р. у справі №910/29752/15 у задоволені позовних вимог відмовлено у повному обсязі. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Норд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Про-Сток" 12 650,00грн. витрат на послуги адвоката. Місцевим господарським судом застосовані наслідки спливу позовної давності.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2016р. у справі №910/29752/15 вищезазначене судове рішення скасовано та прийнято нове рішення, яким задоволені позовні вимоги. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Про-Сток" на Публічного акціонерного товариства "Норд" штрафні санкції у розмірі 3 007 800,00грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Про-Сток", з прийнятою постановою апеляційної інстанції не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити без змін судове рішення місцевого господарського суду.
Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Про-Сток" також подано заяву про зупинення виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2016р. у справі №910/29752/15.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.07.2016р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду. Задоволено вищезазначене клопотання, зупинено виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2016р. у справі №910/29752/15 до закінчення перегляду справи в порядку касації у Вищому господарському суді України.
Ухвалою від 09.08.2016р. Вищий господарський суд України задовольнив клопотання Публічного акціонерного товариства "Норд" про відкладення розгляду касаційної скарги та відклав її розгляд.
Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 10.08.2016р. №08.03-04/3320 у зв'язку з запланованою відпусткою судді Рогач Л.І., призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі №910/29752/15, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Алєєва І.В. (доповідач), судді - Мачульський Г.М., Полянський А.Г.
У письмовому відзиві на касаційну скаргу позивач просив оскаржувану постанову залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 16.08.2016р. представник відповідача підтримав вимоги касаційної скарги. Позивач уповноваженого представника не направив. Явка не визнавалась обов'язковою.
Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Про-Сток".
Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 29.11.2013 між Публічним акціонерним товариством "Норд" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Про-Сток" (постачальник) укладений договір поставки №13/28, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити на умовах DDP (згідно ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року) та передати у власність покупця конструкцію складських збірно-розбірних пакетних стелажів в асортименті та кількості за кожною асортиментною позицією та по ціні згідно Специфікації, що є невід'ємною частиною даного договору, та здійснити роботу з монтажу стелажів, вартість яких включена у вартість товару, а покупець зобов'язується прийняти такий товар та оплатити його вартість на умовах даного договору. Сторони в умовах договору погодили кінцевий строк поставки та виконання збірних та монтажних робіт до 26.01.2014р.
Відповідно до п. 8.2 договору загальна сума договору становить 4 070 000,00грн. в т.ч. ПДВ - 678 333,33грн.
Відповідно до п. 6.4 договору датою поставки товару вважається дата підписання сторонами видаткових накладних, при цьому зобов'язання щодо поставки вважаються виконаними належно та в повному обсязі з моменту підписання акту, передбаченого п.2.3 договору.
Пунктом 2.3 договору визначено, що зобов'язання постачальника вважаються виконаними по закінченню збірних та монтажних робіт стосовно товару, про що сторонами складається Акт приймання стелажного обладнання до експлуатації.
Відповідно до п. 12.5 договору, за кожну повну або неповну добу прострочення поставки товару та/або прострочення строків проведення монтажних робіт постачальник має сплатити покупцю штраф у розмірі 5% від загальної вартості непоставленого товару. Зобов'язання зі сплати штрафу припиняються шляхом заліку сум штрафу в рахунок сплати грошових зобов'язань покупця.
У випадку, якщо прострочення постачальника обов'язку передати змонтований товар перетинає граничний строк, встановлений сторонами у п. 1.7 договору, нарахування штрафів згідно з п. 12.5 припиняється та, починаючи з 27.01.2014р., за кожну повну або неповну добу прострочення постачальник сплачує на користь покупця штраф у розмірі 1% загальної суми договору (п. 12.9 договору).
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем допущено прострочення виконання обов'язку щодо поставки товару, а саме: замість 26.01.2014р., зобов'язання виконано 07.02.2014р., що підтверджується Видатковою накладною №РН-0000056 від 07.02.2014, відповідно до якої відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 4 070 000,00грн.
З огляду на положення п. 2.3 договору, суди зазначили, що зобов'язання відповідача щодо поставки товару та виконання монтажних робіт вважається виконаним у повному обсязі з моменту підписання Акту приймання стелажного обладнання до експлуатації від 10.02.2014, відповідно до якого постачальник передав, а замовник прийняв в експлуатацію конструкцію складських збірно-розбірних палетних стелажів, вартість яких становить 4 070 000,00грн.
Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення штрафних санкцій в загальному розмірі 3 007 800,00грн., які нараховані останнім на підставі п. 12.5 договору поставки за прострочення поставки товару у сумі 2 438 000,00грн. за період з 26.01.2014р. по 07.02.2014р. та на підставі п. 12.9 договору у розмірі 569 800,00грн. за кожен прострочення виконання обов'язку щодо передачі змонтованого товару за період з 26.01.2014р. по 10.02.2014р.
В процесі судового розгляду даної справи, відповідачем було заявлено клопотання про застосування строку позовної давності.
Вирішуючи спір у даній справі, місцевий господарський суд здійснив власний розрахунок штрафу та прийняв до уваги вищезазначене клопотання відповідача та застосував наслідки спливу позовної давності з огляду на те, що річний строк позовної давності для стягнення штрафу минув.
Переглядаючи судове рішення в апеляційному порядку, апеляційна інстанція з такими висновками місцевого господарського суду не погодилась та задовольнила позовні вимоги у повному обсязі.
Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборогу, вимог розумності та справедливості.
Положеннями ст.ст. 11, 629 ЦК України встановлено, що договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Сервіси для юристів