Постанова ВГСУ від 16.08.2016 року у справі №910/2692/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2016 року Справа № 910/2692/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. - головуючого, Шевчук С.Р. Картере В.І.,

розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Азовнефтепродукт"на рішення та постановугосподарського суду міста Києва від 30.03.2016 Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2016у справі№ 910/2692/16господарського судуміста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Азовнефтепродукт"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ессенс - Преміум", 2. Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" про визнання договору недійсним за участю представників: від позивача: Алфьорова О.А.,від відповідача-2: Болбот К.Ю.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.07.2016 прийнято до провадження касаційну скаргу ТОВ "Азовнефтепродукт" у справі № 910/2692/16 у складі колегії суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Плюшко І.А., Татьков В.І. у відповідності із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2016.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Вищого господарського суду України від 15.08.2016 у даній справі призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у зв`язку з відпусткою суддів Плюшка І.А. та Татькова В.І.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.08.2016 касаційну скаргу прийнято до свого провадження колегією суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Шевчук С.Р., Картере В.І. згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 15.08.2016.

1. Зміст позовних вимог та стислий виклад підстав подання позову

ТОВ "Азовнефтепродукт" звернулося до господарського суду із позовом до ТОВ "Ессенс-Преміум" та ПАТ "Банк Кредит Дніпро" про визнання недійсним кредитного договору № 291013-КЛВ від 29.10.2013.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що в порушення статті 1056-1 ЦК України відповідачами в кредитному договорі №291013-КЛВ від 29.10.2013 не досягнуто згоди щодо істотної умови кредитного договору - типу процентної ставки за кредитом, у зв`язку з чим умови вказаного кредитного договору не дозволяють позивачу як поручителю та іпотекодавцю встановити розмір майнової відповідальності за кредитним договором, в результаті чого порушуються його права та інтереси.

2. Стислий виклад суті рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів та мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.03.2016 (суддя Пукшин Л.Г.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 (судді: Станік С.Р. - головуючий, Корсакова Г.В., Хрипун О.О.), у задоволенні позову відмовлено повністю.

Судові рішення мотивовано тим, що оспорюваний правочин при його укладенні сторонами був спрямований на реальне настання правових наслідків, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства, інтересам сторін або порушували публічний порядок, а також жодним чином не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Волевиявлення сторін правочину було вільне і відповідало їхній внутрішній волі та загальним вимогам, встановленим статтею 203 Цивільного кодексу України, оспорюваний договір не суперечить приписам ст.1056-1 ЦК України, тому підстави для визнання його недійсним згідно ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України відсутні.

Також суди встановили, що укладаючи спірний кредитний договір №291013-КЛВ від 29.10.2013, сторони погодили всі істотні умови для договору даного виду.

При цьому, суди звернули увагу, що недійсність правочину згідно ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України пов`язується саме з невідповідністю укладеного договору нормам чинного законодавства на момент його укладення.

3. Підстави, з яких оскаржено судові рішення господарських судів

ТОВ "Азовнефтепродукт", не погоджуючись із судовими рішеннями, звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, зокрема, ст.1056-1 ЦК України, просить їх скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Скаржник вказує, що відповідачами в кредитному договорі не було досягнуто згоди щодо істотної умови договору, а саме щодо типу процентної ставки за кредитом, що є підставою для визнання кредитного договору недійсним.

4. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

ПАТ "Банк Кредит Дніпро" у відзиві на касаційну скаргу вважає її безпідставною, та просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу - без задоволення.

Банк звертає увагу, що позивачем не наведено передбачених законом підстав для визнання кредитного договору недійсним.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

29.10.2013 між ПАТ "Банк Кредит Дніпро" та ТОВ "Ессенс-Преміум" як позичальником укладено кредитний договір №291013-КЛВ.

Банк на умовах цього договору відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію в національній валюті України з лімітом кредитування в сумі 10 000 000 грн. для поповнення обігових коштів, проведення документарних операцій, а позичальник зобов`язується повернути кредит у строки, встановлені графіком, але не пізніше 28.02.2014 та сплатити проценти за користування наданим кредитом.

Пунктом 1.4 кредитного договору №291013-КЛВ встановлено, що процентна ставка за користування кредитами встановлюється у розмірі 20 % річних.