Постанова ВГСУ від 16.08.2016 року у справі №904/1224/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2016 року Справа № 904/1224/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Грейц К.В., Гоголь Т.Г.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиФермерського господарства "Дніпро"на постановувід 25.05.2016 Дніпропетровського апеляційного господарського судуу справі№ 904/1224/13-ггосподарського суду Дніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Агротек"доФермерського господарства "Дніпро"простягнення 741 488,47 грнв судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача:не з'явились Дніпровський В.Л. (довіреність від 31.12.2014)

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Воронько В.Д.) від 16.02.2016 у справі № 904/1224/13-г позов задоволено частково; стягнуто з Фермерського господарства "Дніпро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" - 527 908,32 грн комісії за користування предметом лізингу, 791,77 грн пені за прострочення оплати лізингових платежів, 4 534,80 грн витрат по сплаті судового збору; в решті позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Широбокова Л.П., судді - Кузнецова І.Л., Орєшкіна Е.В.) від 25.05.2016 у справі № 904/1224/13-г рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2016 у справі № 904/1224/13-г змінено в частині стягненої суми комісії, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції: "Позов задовольнити частково. Стягнути з Фермерського господарства "Дніпро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" комісію за користування предметом лізингу - 249 697,92 грн, пеню за прострочення оплати лізингових платежів - 791,77 грн та витрати по сплаті судового збору - 4 534,80 грн. В решті позову відмовити."; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" на користь Фермерського господарства "Дніпро" судовий збір за розгляд апеляційної скарги 5 546,42 грн.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені по справі судові акти в частині задоволення позовних вимог та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.193, ч.ч.1, 7 ст.202 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526, 530, 549, 593, 610, 625, 629, ч.6 ст.762, п.1 ч.2 ст.806 Цивільного кодексу України, ст.ст.43, 33, 43, п.3 ч.1 ст.84 Господарського процесуального кодексу України України.

Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.

Позивач не скористався наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника відповідача, який підтримав викладені в ній доводи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротек" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фермерського господарства "Дніпро" (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 25.02.2015 №2502/15-1юр (т.3, а.с.6-8)) про стягнення заборгованості у розмірі 681 762,86 грн, штрафу у розмірі 59 725,61 грн, посилаючись на неналежне виконання відповідачем свого зобов'язання за договором фінансового лізингу щодо сплати лізингових платежів.

Судами встановлено таке.

13.09.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротек" як лізингодавцем (надалі - позивач) та Фермерським господарством "Дніпро" як лізингоодержувачем (надалі - відповідач) був укладений договір фінансового лізингу №66АФ-12 (надалі - Договір) за умовами п.1.1 якого позивач передає на умовах фінансового лізингу у платне користування предмет лізингу, а відповідач приймає предмет лізингу та зобов'язується сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору; найменування, марки, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість майна на момент укладення договору наведені у додатку №1 "Специфікація".

Відповідно до п.4.2. Договору передача лізінгодавцем і прийом лізингоодержувачем майна в лізинг здійснюється на підставі акта приймання-передачі майна. Майно вважається переданим лізингоодержувачу з дати підписання акта приймання-передачі майна.

14.09.2012 на виконання умов Договору сторонами був підписаний акт приймання-передачі про передачу відповідачу предмету лізингу (комбайн John Deere S660 №1HOS660SCCO745744, жниварка John Deere 625F №1H00625FKС0745369, візок Zurn SWW500 №15517).

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що всі платежі за договором відповідач зобов'язаний здійснювати в національній валюті України (гривнях) відповідно до умов цього договору та додатку №2 Графік внесення лізингових платежів до договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача, вказаний у Договорі.

У відповідності з п.3.2. Договору авансовий платіж відповідача в рахунок оплати майна складає 20% від ціни Договору та складає 69 000,00 доларів США та підлягає сплаті у термін до 14.09.2012 включно. Сума авансового платежу у гривнях обчислюється виходячи з міжбанківського курсу фактичної оплати. Розмір, склад, терміни сплати лізингових платежів встановлюються в графіку. Сума чергового платежу є гривневим еквівалентом відповідної суми (в доларах США), зазначеної у графіку, виходячи з міжбанківського курсу на дату, що передує даті сплати відповідачем чергового лізингового платежу, зазначеного у графіку (п.3.3. Договору).

Відповідно до пункту 3.3.1. Договору у випадку, якщо відповідач здійснить оплату лізингового платежу після строку його оплати, вказаного в графіку, і на дату фактичної оплати лізингового платежу міжбанківський курс фактичної оплати буде більшим, ніж міжбанківський курс графіку, відповідач зобов'язаний здійснити оплату такого платежу, виходячи з міжбанківського курсу фактичної оплати.

У зв'язку із тим, що оплату лізингових платежів відповідач не здійснив, позивач звернувся 08.02.2013 із даним позовом та, з врахуванням заяви про уточнення вимог від 25.02.2015, просив стягнути з відповідача суми комісії за користування предметом лізингу по строку платежу: 20.10.2012 - 5782,77 доларів США, 20.11.2012 - 3843,21 доларів США, 20.12.2012 - 3918,72 доларів США, 20.01.2013 - 3618,72 доларів США, 20.02.2013 - 3187,71 доларів США, а всього 20351,13 доларів США, що за курсом долару до гривні за даними "УкрДілінг" на 24.02.2015 (33,5 грн/долар США) складають 681 762,86 грн, а також штраф за прострочення оплати цих платежів - 59 725,61 грн.

Апеляційний суд правомірно змінив рішення суду першої інстанції і частково задовольнив позовні вимоги з огляду на таке.

Відповідно до статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Частиною другою статті 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором.

За приписами пункту 9.2.1. Договору, якщо відповідач не сплатив лізинговий платіж та прострочення оплати становить більше 30 календарних днів з дня настання строку, встановленого в цьому договорі, на підставі письмового повідомлення позивача договір може бути розірваний в однобічному порядку. В цьому випадку договір вважається розірваним з моменту отримання лізингоодержувачем письмового повідомлення лізингодавця про розірвання договору.