Постанова ВГСУ від 16.08.2016 року у справі №901/3976/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2016 року Справа № 901/3976/13 Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Грейц К.В. - головуючого, Бакуліної С.В., Гоголь Т.Г.,розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дворцово-парковий ансамбль" на постановувід 24.05.2016 Київського апеляційного господарського судуу справі Господарського суду Київської області № 901/3976/13за позовомЗаступника прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі: 1) Кабінету Міністрів України 2) Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний Військовий санаторій "Ялтинський"до1) Ялтинської міської ради 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Дворцово-парковий ансамбль"за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:1) Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим 2) Міністерства оборони України 3) Фонд державного майна Українипропро визнання недійсними рішень та договору оренди землі,за участю представників: позивача 1 - позивача 2 - Сінько А.А. не з'явились відповідача 1 - відповідача 2 - третьої особи 1 - третьої особи 2 - третьої особи 3 - ГПУ -не з'явились Войцеховська Ю.В. не з'явились не з'явились не з'явились Тесленко А.Ю.ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2013 року Заступник прокурора Автономної Республіки Крим звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (далі - позивач-1) та Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" (далі - позивач-2) до Ялтинської міської ради (далі-відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Дворцово-парковий ансамбль" (далі-відповідач-2), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим (далі - третя особа-1), Міністерства оборони України (далі - третя особа-2), Фонду державного майна України (далі - тертя особа-3), про:

- визнання недійсним та скасування рішення 14 сесії 5 скликання Ялтинської міської ради від 14.12.2007 № 173 щодо припинення Державним підприємством Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" права постійного користування земельною ділянкою площею 16,5709 га земель оздоровчого призначення;

- визнання недійсним та скасування рішення 29 сесії 5 скликання Ялтинської міської ради від 22.12.2009 № 208 щодо затвердження проекту землеустрою та передачі в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Дворцово-парковий ансамбль" земельної ділянки площею 12,9212 га (кадастровий номер 0111900000:01:003:0184);

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 12,9212 га (кадастровий номер 0111900000:01:003:0184), укладеного 26.03.2010 між Ялтинською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дворцово-парковий ансамбль", зареєстрованого 27.05.2010.

Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, приписами ст. ст. 13, 93, 116, 122, 149 Земельного кодексу України, ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Справа №901/3976/13 розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням Господарського суду Київської області від 22.02.2016 у справі №901/3976/13 (суддя Карпечкін Т.Г.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 (колегія суддів у складі головуючого судді Станіка С.Р., суддів Хрипуна О.О., Власова Ю.Л.), позовні вимоги задоволені. Визнано недійсним та скасовано рішення 14 сесії 5 скликання Ялтинської міської ради від 14.12.2007 №173 щодо припинення Державному підприємству Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" права постійного користування земельною ділянкою площею 16,5709 га земель оздоровчого призначення. Визнано недійсним та скасовано рішення 29 сесії 5 скликання Ялтинської міської ради від 22.12.2009 № 208 щодо затвердження проекту землеустрою та передачі в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Дворцово-парковий ансамбль" земельної ділянки площею 12,9212 га (кадастровий номер 0111900000:01:003:0184). Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 12,9212 га (кадастровий номер: 0111900000:01:003:0184), укладений 26.03.2010 між Ялтинською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дворцово-парковий ансамбль", зареєстрований 27.05.2010.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дворцово-парковий ансамбль" з рішенням та постановою у справі не згодне, в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. ст. 12, 80, 78, 83, 84, 92, 141, 142 Земельного кодексу України, ст. ст. 256, 257, 261, 267 Цивільного кодексу України, ст. ст. 34, 35, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховані обставини, які свідчать про сплив позовної давності. Крім того, скаржник також вказує, що оскільки держава в особі Міністерства оборони України реалізувала своє право добровільної відмови від користування спірною земельною ділянкою державної власності, спірні рішення Ялтинської міської ради прийняті у відповідності до законодавчих вимог.

У відзиві на касаційну скаргу третя особа-2 заперечує проти її задоволення.

Позивач-2, відповідач-1 та треті особи не скористались своїми процесуальними правами на подання відзиву на касаційну скаргу та на участь їх представників в судовому засіданні касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення присутніх у відкритому судовому засіданні представників позивача-1, відповідача-2 та Генеральної прокуратури України, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що рішенням Ялтинської міської ради від 29.11.2001 №34 надано у постійне користування Державному підприємству Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" для експлуатації та обслуговування санаторію земельну ділянку площею 18,024 га та 28.12.2001 видано Державний акт, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №172.

На момент прийняття Ялтинською міською радою зазначеного рішення був чинним Земельний кодекс Української РСР 18.12.1990, яким були обумовлені повноваження щодо надання земельних ділянок у користування, зокрема, міськими радами (ст. 19).

В свою чергу, спірні правовідносини сторін виникли під час дії норм Земельного кодексу України, який набрав чинності 01.01.2002 і встановив новий порядок регулювання земельних відносин в Україні.

15.11.2007 до Ялтинської міської ради надійшов лист від імені Міністерства оборони України за №197/18 від 31.10.2007 про відмову від земельної ділянки площею 16,5709 га зі складу земельної ділянки площею 18,024 га, яка знаходиться у користуванні Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський".

Рішенням Ялтинської міської ради від 14.12.2007 №173 з посиланням, зокрема, на статті 141-142, 149 Земельного кодексу України та вказаний лист Міністерства оборони України від 31.10.2007 №197/18, припинено право Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" постійного користування земельною ділянкою площею 16,5709 га із загальної площі 18,024 га, наданої для обслуговування санаторію - "землі оздоровчого призначення" - та включено їх до земель Ялтинської міської ради.

Рішенням 29 сесії 5 скликання Ялтинської міської ради від 22.12.2009 №208 затверджено проект землеустрою із відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Дворцово-парковий ансамбль" площею 12,9212 га для реконструкції, будівництва та обслуговування будівель та споруд за адресою: м. Ялта, вул. Свердлова, 34 (попередньо, рішенням Виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 12.11.2009 №1979 всі нежитлові приміщення по вулиці Свердлова №№32, 34, 38 в місті Ялта були об'єднані в одну поштову адресу - вулиця Свердлова №34) та надано земельну ділянку товариству в оренду на 49 років.

На підставі вказаного рішення 26.03.2010 між Ялтинською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дворцово-парковий ансамбль" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки №041000700029, за умовами якого орендодавець передає, а орендатор приймає в оренду земельну ділянку рекреаційного призначення, код-1.17, яка розташована за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Свердлова, 34, кадастровий номер: 0111900000:01:003:0184 (п.1.1 договору); в оренду передається земельна ділянка загальною площею 12,9212 га (п.2.1 договору); на земельній ділянці розташовані будівлі та споруди (п.2.2 договору); договір оренди укладено строком на 49 років з моменту прийняття рішення №208 29-ї сесії Ялтинської міської ради 5-го скликання від 22.12.2009 (п.3.1 договору); земельна ділянка надається в оренду для реконструкції, будівництва та обслуговування будівель і споруд (п. 5.1 договору); цільове призначення земельної ділянки - рекреаційне призначення (п.5.2 договору).

Заступник прокурора АР Крим, посилаючись на результати проведеної перевірки, якою були встановлені порушення вимог законодавства при припиненні Ялтинською міською радою постійного користування землями державної власності оздоровчого призначення Державного підприємства "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" та подальшої їх передачі в оренду, звернувся в листопаді 2013 року до Господарського суду АР Крим з цим позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський".

Задовольняючи позовні вимоги, господарські суди попередніх інстанцій, виходячи з того, що Ялтинська міська рада не мала повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою державної форми власності, а тому не могла припиняти постійне користування нею позивачем-2, змінювати її цільове призначення та передавати в оренду, дійшли висновків про невідповідність вимогам законодавства оскаржуваних рішень Ялтинської міської ради та укладеного на їх підставі договору оренди земельної ділянки. Щодо позовної давності, про застосування якої заявив відповідач-2, попередні судові інстанції визначили, що питання обізнаності прокурора і позивача-2 про наявність оскаржуваних рішень Ялтинської міської ради та оспорюваного договору оренди землі в контексті конкретної дати початку відліку позовної давності не мають значення для вирішення спору у даній справі, оскільки позивач-2 в розумінні рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 не здійснює державних функцій у спірних земельних правовідносинах, а прокурор у даному провадженні № 901/3976/13 здійснює представництво інтересів саме Кабінету Міністрів України і не є позивачем, отже визначальним при вирішенні даного спору є обставина обізнаності про оскаржувані рішення органу місцевого самоврядування та оспорюваний договір оренди землі саме Кабінетом Міністрів України, як органом державної влади, що здійснює повноваження щодо розпорядження землями державної власності і який дізнався про порушення його таких прав у квітні 2013 року за результатами перевірки, проведеної Державною інспекцією сільського господарства в АР Крим на підставі актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 17.04.2013 та 14.11.2013 відповідно.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що з висновками судів попередніх інстанцій про підставність задоволення позовних вимог слід погодитись, з огляду на таке.

Земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно - правовими актами.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Стаття 80 Земельного кодексу України закріплює суб'єктний склад власників землі, визначаючи, що громадяни та юридичні особи є суб'єктами права власності на землі приватної власності, територіальні громади є суб'єктами права власності на землі комунальної власності та реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, держава, реалізуючи право власності через відповідні органи державної влади, є суб'єктом права власності на землі державної власності.