ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2026 року
м. Київ
справа № 760/17974/24
провадження № 51-3221 км 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 17 грудня 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 13 травня 2025 року у кримінальному провадженні № 22023101110000761 за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Маріуполя Донецької області, жительки АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 17 грудня 2024 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 3 ст. 111-1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади в навчальних та освітніх закладах строком на 10 років.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 травня 2025 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватою в тому, що вона, будучи громадянкою України, займаючи посаду директора (завідуючого) комунального дошкільного навчального закладу ясла-садок № 104 «Вербинка» Маріупольської міської ради Донецької області, будучи службовою особою, яка має керуватися у своїй діяльності чинним законодавством України про освіту, достеменно знала про загальні засади та принципи освіти в Україні, а також вимоги Закону України «Про дошкільну освіту», які передбачають виховання дітей у любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій та державної мови. Тобто, вона усвідомлювала значення дошкільної освіти та її вплив на формування у дитини світогляду та відношення до Батьківщини.
Разом із тим, після початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України та окупації м. Маріуполя ОСОБА_7 не пізніше 18 квітня 2023 року, умисно, розуміючи, що територія міста окупована і протиправно встановлено владу окупаційної адміністрації держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні, реалізуючи рішення та дії РФ, добровільно погодилася на пропозицію так званої «адміністрації м. Маріуполя» щодо незаконного призначення її «директором» у так званому «Муниципальному бюджетному дошкольному образовательному учреждении «ясли-сад «Невский» комбинированного типа администрации города Мариуполя».
Усвідомлюючи злочинний характер та суспільну небезпечність своїх дій, ОСОБА_7 умисно, перебуваючи на тимчасово окупованій території, з метою впровадження стандартів освіти держави-агресора та з метою вчинення умисних дій, спрямованих на руйнування системи освіти, як фахової української, тобто державної освіти в цілому, перебуваючи на вказаній посаді, запровадила у цьому закладі дошкільної освіти навчальні програми держави-агресора та побудувала навчальний процес за стандартами освіти держави-агресора, спрямованими на залучення дітей до базових цінностей російського народу. З метою реалізації свого протиправного наміру ОСОБА_7 , будучи службовою особою, організувала навчальний процес, який відповідав цим стандартам освіти та забезпечила навчання за підручниками та освітньою програмою РФ.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Зазначає, що судовий розгляд був проведений за відсутності обвинуваченої з порушенням ч. 3 ст. 323 КПК України, оскільки ОСОБА_7 не була оголошена в міжнародний розшук, а тому застосована судом процедура є неналежною, що порушує гарантії на справедливий судовий розгляд. В судових рішеннях відсутнє обґрунтування щодо розгляду кримінального провадження «in absentia».
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник у судовому засіданні підтримав скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити.
Прокурор у суді касаційної інстанції заперечував проти доводів касаційної скарги та просив залишити судові рішення без зміни.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 цього Кодексу суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Сервіси для юристів