ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2014 року Справа № 923/1734/13
Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Студенця В.І., за участю представника позивача Ю. Колганової (дов. від 28.05.2014) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду Херсонської області від 27 лютого 2014 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22 квітня 2014 року у справі № 923/1734/13 за позовом публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" до Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України,
УСТАНОВИВ: У грудні 2013 року публічне акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовом до Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення від 30 вересня 2013 року № 97/1-рш у справі № 46/1-13 адміністративної колегії Херсонського обласного відділення Антимонопольного комітету України з підстав невідповідності вимогам статей 12, 13, 48, 52, 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Відповідач позов не визнав.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 27 лютого 2014 року (суддя К. Соловйов), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22 квітня 2014 року, позов задоволено в частині визнання недійсним пунктів 2, 3, 4 і 5 резолютивної частині рішення адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30 вересня 2013 року № 97/1-рш по справі № 46/1-13; у решті позову відмовлено.
Херсонське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України просить рішення та постанову в частині задоволених позовних вимог скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статей 13, 41, 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", статей 35, 43 Господарського процесуального кодексу України та прийняти в цій частині нове рішення, яким у позові відмовити.
Публічне акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Господарськими судами встановлено, що розгляд справи № 46/1-13 про порушення публічним акціонерним товариством "Херсонська теплоелектроцентраль" законодавства про захист економічної конкуренції розпочато за заявою мешканця багатоквартирного будинку громадянина ОСОБА_2, згідно з розпорядженням адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15 березня 2013 року № 49/р-1. За результатами розгляду справи прийнято рішення від 30 вересня 2013 року № 97/1-рш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" Відповідно до пункту 1 резолютивної частини цього рішення визнано, що позивач у 2011-2012рр та І півріччі 2013 року займав монопольне становище на ринку послуг з централізованого постачання теплової енергії (для забезпечення потреб опалення та гарячого водопостачання), у межах власних мереж на території міста Херсона з часткою сто відсотків.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини цього рішення визнано, що позивач не укладаючи (не пропонуючи) з громадянином ОСОБА_2 договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води у відповідності з вимогами чинного законодавства України, на основі положень Типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (зі змінами), вчиняє порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 2 статті 50, частини 1 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку, що може призвести до ущемлення інтересів споживача, які б були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
За вчинення цього порушення, відповідно до статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", на позивача накладено штраф у розмірі 68 000 грн (пункт 3 резолютивної частини рішення).
Пунктом 4 резолютивної частини рішення позивача зобов'язано протягом двох місяців від дня набуття спірним рішенням законної сили укласти з громадянином договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води у відповідності з вимогами чинного законодавства України, на основі положень Типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (зі змінами).
Згідно з пунктом 5 резолютивної частини рішення позивача зобов'язано оприлюднити за власні кошти резолютивну частину цього рішення у газеті "Наддніпрянська правда" у місячний строк від дня набуття цього рішення законної сили.
За правилами частини 1 статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон) суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин. Монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції (частина 2 статті 12 Закону).
Ураховуючи, що публічним акціонерним товариством "Херсонська теплоелектроцентраль" не доведено присутності значної конкуренції на ринку товарів, господарські суди правомірно відмовили в задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним пункту 1 резолютивної частини спірного рішення.
Водночас господарські суд дійшли висновку про наявність підстав для визнання пунктів 2, 3, 4, 5 спірного рішення адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України недійсними.
Зі змісту оспорюваного рішення випливає, що адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України кваліфікувала дії публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" за ознаками наведеної частини першої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", проте не вбачається в чому конкретно полягає ущемлення інтересів споживачів, що настали або могли б настати в результаті дій суб'єкта господарювання, які мають ознаки зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку.
Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання встановлені Законом України "Про теплопостачання". Відповідно до положень вказаного Закону та Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 року № 1198, відносини з купівлі-продажу теплової енергії регулюються шляхом укладення договору про купівлю-продаж (постачання) теплової енергії між теплопостачальником і власником (будинку, групи будинків, житлового комплексу), або балансоутримувачем (ЖЕК, ОСББ, виконавець послуг, який надає послуги з управління та/або послуги із забезпечення гарячою водою, опаленням), а не з кінцевими споживачами - власниками приміщень таких будинків. Господарські відносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги", у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Укладання договорів на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку має особливості - договір укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем. (стаття 29 цього Закону).
Висновки господарських судів щодо не застосування в даному випадку до спірних правовідносин положень Господарського кодексу України в частині дотримання порядку укладення договору між громадянином і публічним акціонерним товариством "Херсонська теплоелектроцентраль" є правомірними.
Отже, господарські суди дійшли вмотивованого висновку про відсутність належного обґрунтування чи переконливих доказів можливості реального настання негативних для громадянина наслідків, у вигляді ущемлення інтересів громадянина та/або порушення прав громадянина, як споживача та задовольнили позовні вимоги в частині визнання недійсними пунктів 2, 3, 4, 5 рішення адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30 вересня 2013 року № 97/1-рш.
За таких обставин колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ: Рішення Господарського суду Херсонської області від 27 лютого 2014 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22 квітня 2014 року у справі № 923/1734/13 залишити без змін, а касаційну скаргу Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України без задоволення.
Головуючий, суддя М. В. Кузьменко Суддя І. М. Васищак Суддя В. І. Студенець
Сервіси для юристів