Постанова ВГСУ від 16.07.2014 року у справі №909/1065/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2014 року Справа № 909/1065/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Іванової Л.Б.суддівГольцової Л.А. (доповідач), Козир Т.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4на рішення та постановуГосподарського суду Івано-Франківської області від 24.01.2014 Львівського апеляційного господарського суду від 22.04.2014у справі№ 909/1065/13Господарського судуІвано-Франківської областіза позовомОСОБА_4доТовариства з обмеженою відповідальністю "Готель Піги"провизнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель Піги", яке оформлене протоколом загальних зборів учасників б/н від 27.02.2013за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_5, дов. від 22.07.2013;

відповідача: Богославець В.М., дов. від 29.08.2013;

Розпорядженням Секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 14.07.2014 № 02-05/272 для розгляду касаційної скарги у справі № 909/1065/13, призначеної до перегляду в касаційному порядку на 16.07.2014, сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Іванова Л.Б., судді - Гольцова Л.А., Козир Т.П.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 24.01.2014 у справі №909/1065/13 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Михайлишин В.В., судді - Валеєва Т.Е., Рочняк О.В.) в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.04.2014 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Малех І.Б., судді - Желік М.Б., Кузь В.Л.) рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.01.2014 у справі № 909/1065/13 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти її задоволення, просить прийняті у даній справі судові рішення залишити без змін.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що в редакції статуту відповідача, зареєстрованого 25.12.2007, долі учасників у статутному капіталі товариства становили: 70% - ОСОБА_7 та 30% - ОСОБА_4.

27.02.2012 відбулись загальні збори учасників ТОВ "Готель Піги", оформлені протоколом б/н від 27.02.2012, на яких прийнято рішення вивести ОСОБА_4 зі складу учасників товариства та перерозподілити частки учасників в статутному капіталі товариства, а саме - ОСОБА_7 - 100% статутного капіталу ТОВ "Готель Піги".

Підставами для виведення ОСОБА_4 зі складу учасників товариства стало невиконання останнім обов'язку внесення в статутний капітал ТОВ "Готель Піги" його необхідної частки статутного капіталу та що під час виконання обов'язків директора Готелю Піги, в зв'язку з халатністю ОСОБА_4 тричі відбулась пожежа, внаслідок чого товариству нанесені збитки.

Предметом розгляду у даній справі, як вірно встановили суди попередніх інстанцій, є вимога позивача про визнання недійсним оформленого протоколом б/н від 27.02.2012 рішення загальних зборів учасників ТОВ "Готель Піги". При цьому, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач послався на ст. ст. 10, 11, 61, 64 Закону України "Про господарські товариства", ст.ст. 100, 148 ЦК України.

Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив з положень ЦК України, Закону України "Про господарські товариства" та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

При цьому, попередні судові інстанції врахували, що згідно зі ст. 11 Закону України "Про господарські товариства", ст. 117 ЦК України та п. 3.5. статуту відповідача, затвердженого рішенням загальних зборів учасників від 24.09.2007, одним із обов'язків учасника товариства є зобов'язання пов'язані з майновою участю, а також обов'язок робити вклади у розмірі, порядку та коштами, що передбачені статутом, відповідно до законодавства України, виконувати рішення загальних зборів, дотримуватись статуту товариства.

Згідно положень ч. 2 ст. 1115 ГПК України, касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.

Відповідно абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6).

Згідно зі ст. ст. 42, 43 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи, а якщо спір вирішується колегіально - більшістю голосів суддів. У такому ж порядку вирішуються питання, що виникають у процесі розгляду справи (ст. 47 ГПК України).

Статтею 60 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у пунктах 17, 18 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Разом з тим, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону України "Про господарські товариства". Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо (п. 21 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 № 13).