ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2016 року Справа № 922/5123/15 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :
головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівФролової Г.М., Яценко О.В.,розглянувши касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської областіна постанову від 16.12.2015 Харківського апеляційного господарського суду у справі№922/5123/15 господарського суду Харківської областіза позовомЗаступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентсва у Харківській областідо 1. Фермерського господарства "Клен", 2. Павлівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Кегичівської районної ради Харківської областіпровизнання недійсним договору та зобов'язання повернути земельну ділянку За участю представників сторін:
Від позивача - не з'явились
Від відповідача - 1) Ріпка В.О. (дов. від 09.06.16)
2) Князєв В.В. (дов. від 02.09.15)
Від Генеральної прокуратури України - Красножон О.М.
У зв'язку з перебуванням судді Данилової Т.Б. у відпустці, справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді - Фролова Г.М., Яценко О.В. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 14.06.2016).
ВСТАНОВИЛА:
Заступник прокурора Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Харківській області до Фермерського господарства "Клен", Павлівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Кегичівської районної ради Харківської області про визнання недійсним договору від 14.05.2015, укладеного між Павлівською ЗОШ І-ІІ ступенів Кегичівської районної ради Харківської області та Фермерським господарством "Клен" та зобов'язання Фермерського господарства "Клен" повернути земельну ділянку державної форми власності площею 49,8 га, кадастровий номер 6323183710:003:0243 за межами населеного пункту на території Павлівської сільської ради Кегичівського району Харківської області Павлівській ЗОШ І-ІІ ступенів Кегичівської і районної ради Харківської області .
Рішенням господарського суду Харківської області від 29.10.2015 (суддя Жельне С.Ч.) в позові відмовлено повністю.
Постановою колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2015 у складі: Істоміної О.А., Потапенко В.І., Тарасової І.В. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.
Заступник прокурора Харківської області у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст.203, 215, 235 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 93 Земельного кодексу України.
Фермерське господарство "Клен" у відзиві просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.05.2015 між ФГ "Клен" та Павлівською ЗОШ І-ІІ ступенів Кегичівської районної ради Харківської області укладено договір, у розділі 1 якого визначено, що його укладено з метою здійснення діяльності по землеробству та обробці землі на площі 49,8 га згідно сівозміни.
У розділі 2 Договору передбач, що Павлівська ЗОШ І-ІІ ступенів зобов'язується надати під сумісне виробництво землю площею 49,8 в межах Павлівської сільської ради, а ФГ "Клен" зобов'язується на даній площі проводити агротехнічний обробіток землі, посів та зберігання сільськогосподарських культур згідно з сівозміною. Всі сільськогосподарські роботи проводяться за рахунок ФГ "Клен".
Відповідно до розділу 3 договору після збирання і реалізації врожаю ФГ "Клен" з прибутку проводить грошовий розрахунок з Павлівською ЗОШ І-ІІ ступенів у розмірі 35000 за рік на розрахунковий рахунок Павлівської сільської ради.
Договір укладено на п'ять років.
Заступник прокурора Харківської області, вважаючи, що зазначений Договір укладено з метою приховання договору оренди землі, який в свою чергу укладено з порушенням нормативно визначеної процедури укладення договорів оренди землі та з перевищенням Павлівською ЗОШ І-ІІ ступенів Кегичівської і районної ради Харківської області своєї господарської правосуб'єктності, звернувся до господарського суду з даним позовом.
Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України передбачені підстави для визнання правочину недійсним, зокрема, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною 2 цієї статті недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається, проте у випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Частиною 3 цієї статті передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Частинами 1, 2, 3 статті 203 Цивільного кодексу України серед загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначено зокрема те, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до статті 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.
Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Статтею 1130 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.
Сервіси для юристів