ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2014 року Справа № 925/17/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Карабаня В.Я. - головуючого, Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.,розглянувши матеріали касаційної
скаргиЗаступника прокурора міста Києванапостанову Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2014у справігосподарського суду Черкаської області № 925/17/14за позовомпрокурора міста Кіровограда в інтересах держави в особі відділу Державної служби охорони при УМВС України в Кіровоградській областідоПублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз"простягнення 143 605,80грн.за участі представники сторін:
від прокуратури - Сіромашенко Р.Л.;
від відповідача - Овдіна Ю.Б.;
від інших осіб - не з'явилися.
У С Т А Н О В И В:
08.01.2014р. прокурор міста Кіровограда в інтересах держави в особі відділу Державної служби охорони при УМВС України в Кіровоградській області звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом про стягнення Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз" на користь відділу Державної служби охорони при УМВС України в Кіровоградській області 143 605,80грн. боргу за надані послуги охорони згідно укладеного між сторонами відповідного договору.
10.0.2014р. ухвалою господарського суду Черкаської області (суддя Спаських Н.М.), залишеною без змін 17.03.2014р. постановою Київського апеляційного господарського суду (судді: Баранець О.М. - головуючий, Калатай Н.Ф., Сітайло Л.Г.) позов прокурора залишено без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст.81 ГПК України.
У касаційній скарзі заступник прокурора міста Києва посилався на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм процесуального права, тому просив скасувати судові рішення та направити справу для розгляду до суду першої інстанції.
Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.
За приписами ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. У позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві.
Орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, визначено Рішенням Конституційного Суду №3-рп/99 від 08.04.1999р., як орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
При розгляді позову, господарський суд повинен оцінити правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави, які мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором. Якщо господарський суд помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до п. 1 ч.1 ст. 81 ГПК.
Судами обох інстанцій установлено, що позов прокурора подано в інтересах держави в особі відділу Державної служби охорони при УМВС України в Кіровоградській області, який не є органом державної влади, на спростування чого прокурором не було наведено належних доводів. Згідно п.1.4 Положення про відділ державної служби охорони при УМВС України в Кіровоградській області відділ не є органом державної влади. Джерелом формування фінансових ресурсів відділу є надходження за надані послуги, який самостійно відповідає за своїми господарськими зобов'язаннями (п.4). Таким чином, установивши неправильне визначення прокурором позивача за вимогами про захист інтересів держави, суд першої інстанції, з яким мотивовано погодився апеляційний господарський суд, правомірно залишив позов без розгляду на підставі п. 1 ч.1 ст. 81 ГПК України.
Належних обґрунтувань, які б спростовували висновки попередніх судових інстанцій, прокурором не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень, при ухваленні яких правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2014 та ухвалу господарського суду Черкаської області від 10.02.2014р. у справі №925/17/14- без змін.
Головуючий суддяВ.Я. КарабаньСуддяГ.В. Жаботина СуддяЛ.В. Ковтонюк
Сервіси для юристів