ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2016 року Справа № 908/5068/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),
суддів Карабаня В.Я.,
Ковтонюк Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрнасінняпром"на рішеннягосподарського суду Запорізької області від 01.12.2015 р. (суддя Мірошниченко М.В.)та на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 09.03.2016 р. (судді: Ломовцева Н.В., Колядко Н.В., Скакун О.А.)у справі№908/5068/15 господарського суду Запорізької областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрнасінняпром"доДержавного підприємства "Дослідне господарство "Елітне" Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук Українипростягнення 492 118 грн. 10 коп.за участю представників: від позивача Олександров О.П., довіреність б/н від 01.01.2016 р.від відповідача не з'явились
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнасінняпром" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Державного підприємства "Дослідне господарство "Елітне" Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України про стягнення 237 853 грн. 84 коп. основного боргу, 37 186 грн. 46 коп. 3% річних та 217 077 грн. 80 коп. інфляційних втрат.
Позов вмотивований порушенням відповідачем договірних зобов'язань з повної та своєчасної оплати поставленого за договором №Н-1 від 11.03.2010 р. товару і, як наслідок, нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.12.2015 р. у справі №908/5068/15, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.03.2016 р., в задоволені вказаного позову відмовлено у зв'язку із спливом строку позовної давності, про що було заявлено відповідачем.
Не погодившись з судовими рішеннями господарських судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнасінняпром" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.03.2016 р., рішення господарського суду Запорізької області від 01.12.2015 р. та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Вказана касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.
Скаржник, зокрема, посилається на те, що господарськими судами попередніх інстанцій неповно з'ясовано обставини справи та не надано належної оцінки доказам, які позивач надав на підтвердження факту переривання строку позовної давності.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.04.2016 р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнасінняпром" прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 16.05.2016 р.
До початку судового розгляду представником позивача було подано додаткові обґрунтування до касаційної скарги.
В судове засідання 16.05.2016 р. з'явився представник позивача.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак подав клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги через неможливість прийняти участь в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представника відповідача, у зв'язку з чим відмовляє в задоволенні клопотання останнього про відкладення розгляду справи.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 11.03.2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнасінняпром" (продавець) та Державне підприємство "Дослідне господарство "Новатор" Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України, правонаступником якого є відповідач, (покупець) уклали договір поставки №Н-1.
На виконання умов вказаного договору та підписаних до нього специфікацій постачальник поставив покупцю товар, який був прийнятий, але не оплачений останнім, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 237 853 грн. 84 коп.
Позивач звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача боргу у зазначеному розмірі. При цьому, позивач вказав на обов'язок відповідача сплатити основний борг з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат.
Здійснюючи розгляд справи №908/5068/15 місцевий та апеляційний господарські суди встановили, що в матеріалах справи відсутні докази сплати основного боргу за поставлений товар.
У зв'язку з цим та керуючись ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, господарські суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що Державне підприємство "Дослідне господарство "Елітне" Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України належним чином не виконало свої зобов'язання з повної та своєчасної оплати поставленого товару, що є підставою для стягнення боргу та, одночасно, підставою для застосування приписів ст. 625 Цивільного кодексу України, тобто стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
З огляду на встановлені попередніми судовими інстанціями фактичні обставини справи та зважаючи на чинні правові норми, що регулюють порядок виконання сторонами своїх договірних зобов'язань, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з вищенаведеними висновками господарських судів першої та апеляційної інстанцій.
Сервіси для юристів