Постанова ВГСУ від 16.04.2014 року у справі №913/1498/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2014 року Справа № 913/1498/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКравчука Г.А.,суддівМачульського Г.М. (доповідач), Полянського А.Г.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуДержавного підприємства "Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вуглепереробних та вугледобувних підприємств"на постановуДонецького апеляційного господарського судувід16.12.2013р.у справі№ 913/1498/13Господарського судуЛуганської областіза позовомзаступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Луганській областідоДержавного підприємства "Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вуглепереробних та вугледобувних підприємств"треті особи:1. Луганська обласна рада 2. Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області 3. Кіровська міська радапростягнення збитківза участю

- відповідача:1) Алєксєєва Ю.Б. (довіреність від 30.12.13р.) 2) Муха А.А. (довіреність від 14.04.14р.)- прокурора:Козакова І.М. (посвідчення № 018008), -

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд з даним позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Луганській області (далі - позивач), заступник прокурора Луганської області просив стягнути з Державного підприємства "Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вуглепереробних та вугледобувних підприємств" (далі - відповідач) 6291839,24 грн. збитків, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач вчинив дії, що призвели до забруднення вод.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 05.11.2013р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Рябцева О.В., судді Василенко Т.А., Яресько Б.В.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.12.2013р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя М'ясищев А.М., судді Будко Н.В., Москальова І.В.), позов задоволено повністю.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове, про відмову у позові, посилаючись на неправильне застосування і порушення судами норм матеріального і процесуального права.

У запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити оскаржувані рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що вони є законними і обґрунтованими.

Переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач є правонаступником органу, що здійснив перевірку додержання законів у природоохоронній сфері відповідачем, - Державної екологічної інспекції в Луганській області (далі - інспекція).

Інспекцією на підставі вимоги Стаханово-Алчевського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері від 10.10.2011р. №2197 здійснено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем, за результатами якої складено акт від 11.10.2011р.

Відповідно до акту відповідач здійснює скид зворотних (дренажних) вод, які утворилися в результаті виконання робіт з попередження підтоплення земель в результаті ліквідації шахт, а саме: шахта "Голубівська" - при наявності умов скиду дренажних вод №002, виданих з 11.05.2011р. на термін до 11.05.2014р. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Луганській області.

В період з 01.07.2010р. по 10.05.2011р. відповідач здійснював скид зворотних (дренажних) вод з водовідливу ліквідованої шахти "Голубівська" в р.Лугань самовільно без наявності затверджених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин - умов скиду дренажних вод.

У зв'язку з наявністю факту заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу, контролюючим органом на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. №389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. за №767/16783 (далі - Методика №389), визначено розмір шкоди в сумі 6291839,24 грн.

Відповідач є суб'єктом підприємницької діяльності, метою створення якого є організація діяльності з ліквідації шахт з додержанням чинного законодавства, у тому числі природоохоронного.

У зв'язку з реорганізацією ДП "Укрвуглеторфреструктуризація" і ДП "Луганська обласна дирекція "Луганськвуглереструктуризація" за актом від 30.06.2010р. №8 прийому-передачі основних засобів станом на 01.06.2010р. відповідач одержав майно шахти "Голубівська".

Позивачем нарахована шкода за період після одержання відповідачем за актом приймання-передачі майна ліквідованої шахти "Голубівська" і до одержання умов скиду.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, задовольняючи позов, виходив з того, що матеріалами справи підтверджено здійснення відповідачем правопорушення, за яке законодавством встановлена відповідальність.

Підстави для скасування судових рішень відсутні виходячи з наступного.

Відповідно до приписів статті 1 Водного кодексу України: використання води - процес також без її вилучення, для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб; вода дренажна - вода, яка профільтрувалася з певної території та відводиться за допомогою дренажної системи з метою пониження рівня грунтових вод; вода зворотна - вода, що повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки кругообігу води в його природні ланки у вигляді стічної, шахтної, кар'єрної чи дренажної води.

Згідно статті 44 цього кодексу водокористувачі зобов'язані, зокрема, не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об'єктам та об'єктам навколишнього природного середовища (п.5), здійснювати облік забору та використання вод, вести контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об'єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами (п.7), здійснювати погоджені у встановленому порядку технологічні, лісомеліоративні, агротехнічні, гідротехнічні, санітарні та інші заходи щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених стічних вод (п.8); виконувати інші обов'язки щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів згідно з законодавством (п.14).

За статтею 110 вказаного кодексу порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у, зокрема, забрудненні та засміченні вод.

Відповідно до статті 111 цього кодексу підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відповідач в касаційній скарзі зазначає, що він не здійснює спеціального водокористування, його діяльність є вимушеною і направленою на запобігання підтопленню, а забруднення води сталось не в результаті діяльності відповідача.

Дійсно відповідно до ч.3 ст.48 Водного кодексу України усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення) не належить до спеціального водокористування.

Разом з тим, із аналізу вищевказаних норм права вбачається, що відповідач здійснюючи свою діяльність зобов'язаний отримати умови скидання дренажних вод у водні об'єкти і здійснювати таке скидання лише за наявності таких умов.