Постанова ВГСУ від 16.03.2017 року у справі №925/1702/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2017 року Справа № 925/1702/15

Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Яценко О.В. говуючого (доповідача), Бакуліної С.В., Поляк О.І.,

розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська універсальна база-2001"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2016у справі№ 925/1702/15Господарського судуЧеркаської областіза позовомЧеркаської міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська універсальна база-2001"простягнення 59424,23грн,в засіданні взяли участь представники:

- позивача:Житнікова Т.А. дов. від 03.01.2017- відповідача:не з'явився ВСТАНОВИВ:

Черкаська міська рада звернулась до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська універсальна база-2001" про стягнення з відповідача на користь міського бюджету міста Черкаси заборгованості за договором оренди землі в сумі 54864,23 грн. та пені в сумі 4560,00 грн.

Рішенням Господарський суд Черкаської області від 09.11.2016 (суддя Пащенко А.Д.) позов задовольнив повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Черкаська універсальна база-2001" на користь міського бюджету міста Черкаси 54864,23 грн. боргу з орендної плати за землю та 4560,00 грн. пені.

Рішення мотивовано тим, що оскільки сторони в договорі погодили порядок здійснення розрахунку орендної плати з врахуванням індексів інфляції та змін нормативної грошової оцінки протягом дії договору без внесення змін та доповнень до цього договору, тому такі нарахування не є односторонньою зміною позивачем умов Договору та повинні сплачуватись відповідачем. Оскільки відповідач не довів і належними доказами не підтвердив виконання взятих на себе зобов'язань за договором оренди землі від 29.03.2004 та сплату орендної плати за період з 01.07.2014 по 24.05.2015, тому суд прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача боргу з орендної плати за землю підлягає задоволенню. Крім того сторони Договору, погодили між собою, сплату пені за прострочення сплати орендної плати за шість місяців із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ згідно статті 129 Податкового кодексу України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 (судді: Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г., Суліма В.В.) рішення господарського суду Черкаської області від 09.11.2016 залишено без змін з тих же підстав.

Відповідач з рішенням та постановою у справі не згоден, в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 188 ГК України, 653 ЦК України, ст.ст. 21, 30 Закону України "Про оренду землі".

Зокрема, скаржник зазначає, що зміна розміру земельного податку згідно із Законом України від 03.06.2008 року №309-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками і не тягне автоматичну зміну умов договору щодо розміру орендної плати, а відтак відповідно донарахування ДПІ суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями.

Ухвалою від 27.02.2017 року колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого - Яценко О.В., суддів - Бакуліна С.В., Поляк О.І. касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська універсальна база-2001" прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 16.03.2017 року.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що Черкаською міською радою рішенням від 11.06.2003 № 3-447 вирішено надати товариству з обмеженою відповідальністю "Черкаська універсальна база-2001" земельну ділянку площею 6 277 кв.м, що знаходиться в м. Черкаси, вул. Молоткова, 85, в оренду на 49 років під майновий комплекс за рахунок землекористування відкритого акціонерного товариства "Черкасибудматеріали". За цільовим призначенням земельну ділянку віднесено до земель промисловості.

29.03.2004 між позивачем та відповідачем укладено договір оренди землі, за умовами якого позивач, за договором орендодавець, надав, а відповідач, за договором орендар, прийняв в строкове платне користування на 49 років земельну ділянку площею 6 277 кв.м під майновий комплекс за рахунок землекористування відкритого акціонерного товариства "Черкасибудматеріали", що за цільовим призначенням відноситься до категорії земель промисловості, яка знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Молоткова, 85.

09.06.2004 договір зареєстровано у Черкаській регіональній філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" за № 756.

Відповідно до п.п. 4.1 договору за оренду земельної ділянки відповідач сплачує орендну плату у грошовій формі.

п. 4.2 договору передбачено, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Розмір грошової оцінки та орендної плати за земельну ділянку не є сталим і змінюється в зв'язку з проведенням її щорічної індексації та внесенням змін на підставі вимог діючого законодавства. В таких випадках розмір грошової оцінки земельної ділянки та розмір щорічної орендної плати змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього договору.

Пунктом 4.5 договору встановлено, що умови цього договору про розмір орендної плати можуть переглядатись також у випадках і з моменту:

- зміни цільового призначення та (або) функціонального використання земельної ділянки або її частини;

- зміни розміру земельного податку;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини відповідача;

- невиконання позивачем обов'язків щодо повідомлення відповідача про права третіх осіб на орендовану земельну ділянку, якщо це спричинило перешкоди в користуванні орендованою земельною ділянкою;

- будь-якої зміни розміру орендної плати, крім випадків, передбачених пунктом 4.2 цього договору;