Постанова ВГСУ від 16.03.2017 року у справі №916/1956/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2017 року Справа № 916/1956/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяЯценко О.В.суддіБакуліна С.В., Поляк О.І.розглянувши матеріали касаційної скарги Южненської міської радина постановуОдеського апеляційного господарського суду від 07.12.2016у справі№ 916/1956/16Господарського судуОдеської областіза позовомЮжненської міської радидо Публічного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство -15142"про стягнення 453946,09грн збитків,в засіданні взяли участь представники:

- позивача:Денов Г.В.- відповідача:не з'явивсяВСТАНОВИВ:

Южненська міська рада Одеської області, звернувся до господарського суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство - 15142", про стягнення з останнього 453946,09грн. збитків, що завдані використанням земельних ділянок без правовстановлюючих документів.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.10.2016р. (суддя Кришталь Д.І.) у задоволенні позову відмовлено.

Суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог, оскільки позивачем не доведено факт самовільного зайняття саме відповідачем земельних ділянок у вказаний час та у вказаному розмірі.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.12.2016 р. (судді: Діброва Г.І., Принцевська Н.М., Лисенко В.А.) рішення Господарського суду Одеської області від 05.10.2016р. залишено без зміни.

Южненська міська рада в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права, прийняти нове рішення про задоволенням позову.

Заявник доводить, що суди першої та апеляційної інстанції неправильно застосували спеціальний нормативно-правовий акт, що регулює спірні правовідносини у питанні визначення та відшкодування збитків, а саме постанову Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", оскільки неправомірно не врахували, що встановлення збитків та їх розмір доводилися належним доказом, яким є рішення виконавчого комітету Южненської міської ради. Заявник також доводить факт зайняття спірних земельних ділянок з огляду на обставини наявності на цих ділянках об'єктів нерухомого майна, що належать відповідачу як власнику.

Ухвалою від 28.02.2017 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого судді - Яценко О.В., суддів - Бакуліної С.В., Поляк О.І. касаційна скарга Южненської міської ради прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 16.03.2017.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 1286 від 12.11.2008р. та ВАТ "АТП-15142" належить комплекс, розташований по вул. Комунальна, ЗА/1 м. Южного Одеської області, який складається з виробничих приміщень, складів, замощення, огорожі та ін.; згідно з свідоцтвом про право власності на нерухоме майно № 938 від 16.08.2007р. ВАТ "АТП-15142" належить комплекс, розташований по вул. Комунальна, З м. Южного Одеської області, який складається з виробничого корпусу підприємства на 115 з.зтобусів, боксів, складів, блоків АЗС та огорожі (копії в матеріалах справи).

Встановлені обставини справи також свідчать, що відповідач використовував земельну ділянку під розміщення існуючого автотранспортного підприємства на підставі укладених договорів оренди земельних ділянок № 78 від 11.12.2002 р., № 79 від 11.12.2002 р.. Вказані договори оренди земельних ділянок були розірвані відповідно до рішення господарського суду Одеської області від 11.03.2014 та рішення господарського суду Одеської області від 17.01.2014 відповідно.

Для визначення збитків внаслідок використання відповідачем земельних ділянок без правовстановлюючих документів рішенням виконавчого комітету Южненської міської ради від 14.03.2016 № 57 створено комісію з визначення збитків.

Рішенням виконавчого комітету Южненської міської ради від 18.04.2016 № 87 затверджено акт збитків (неодержаного Южненською міською радою доходу) внаслідок використання ПАТ "АТП-15142" земельних ділянок без правовстановлюючих документів.

Комісія із визначення збитків при їх розрахунку виходила із даних щодо розміру земельних ділянок, які використовувалися підприємством відповідача згідно з попередніми договорами оренди та з огляду на обставини, що вказують про зареєстроване право власності відповідача на об'єкти нерухомого майна, враховуючи відомості щодо нормативних грошових оцінок земельних ділянок, що використовувалися (протокол комісії № 01 від 31.03.2016).

За нормою ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вказане правило означає, що для вимог всебічності та повноти розгляду справи суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємозвязок доказів в сукупності.

Слід мати на увазі, що відповідач є власником обєктів нерухомого майна на спірних земельних ділянках.

Відповідно до ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

За змістом норм ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Наведені норми дають підстав для висновку, що наявність у власності особи нерухомого майна є підставою для виникнення у такої особи права на земельну ділянку, оскільки остання слідує юридичній долі нерухомості.

Таким чином, обставини наявності у відповідача права власності на нерухоме майно дають підстави для висновку, що такий власник в силу правового регулювання повинен нести витрати по оплатному користуванню земельною ділянкою і у суду в будь-якому випадку не було підстав звільнити відповідача від такого обов'язку.

Інший підхід не відповідає суті наведених норм, не враховує особливостей правового регулювання правовідносин власника нерухомого майна відносно земельної ділянки на якій таке майно знаходиться.