ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2017 року Справа № 915/1609/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Губенко Н.М.,розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк"на рішення та постановуГосподарського суду Миколаївської області від 08.06.2016 Одеського апеляційного господарського суду від 08.11.2016у справі№ 915/1609/15 Господарського суду Миколаївської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Південьагрохім"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національний Банк Українитретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5простягнення 604057,86 грн.за участю представників сторін:
позивача: Мединський М.М.
відповідача: Васильєва О.А.
третьої особи-1: не з'явилися
третьої особи-2: ОСОБА_5
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьагрохім" про стягнення заборгованості за кредитним договором від 21.05.2013 № КЮ-ВКЛ-2017554 у розмірі 604067, 86 грн., з яких: 400000, 00 грн. - заборгованість за простроченим кредитом; 83506, 85 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 4175, 34 грн. - 3 % річних від суми простроченого кредиту; 17187, 54 грн. - пеня за несвоєчасне повернення боргу; 82328, 75 грн. заборгованості за простроченим процентам; 859,38 грн. - 3 % річних від суми прострочених процентів; 16000 грн. - штраф.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 08.06.2016 у справі № 915/1609/15 (суддя Фролов В.Д.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 (колегія суддів у складі: головуючого судді Лисенко В.А., суддів Савицького Я.Ф., Ліпчанської Н.В.), в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 08.06.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 у справі № 915/1609/15, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду, скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Так, скаржник вказує на те, що судами правильно застосовано норми ст.ст. 1, 19, 20 Закону України "Про заставу" та не враховано, що звернення стягнення на предмет застави є виключним правом заставодержателя, а не його обов'язком; порушено ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", якою заборонено під час тимчасової адміністрації задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, яким є ОСОБА_5, та зарахування зустрічних вимог; не надали юридичної оцінки тій обставині, що ОСОБА_5 звернувся до банку із заявою про визнання кредиторських вимог по всім депозитним договорам, в тому числі і тим, які забезпечують виконання зобов'язань у цій справі; а також не враховано ціни позову, яка є більшою за заставну вартість депозитів.
20.02.2017 до Вищого господарського суду України надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьагрохім" на касаційну скаргу, в якому відповідач просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.
Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" 22.02.2017 до суду касаційної інстанції подані додаткові пояснення до касаційної скарги.
Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак третя особа-1 не скористалася передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що 21.05.2013 між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (банк, кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Південьагрохім" (позичальник) було укладено договір кредиту № КЮ-ВКЛ-2017554 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого кредитор надає позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, а позичальник зобов'язується своєчасно повернути отриманий кредит, сплатити проценти за користування кредитом, а також виконати інші зобов'язання за цим Договором.
Відповідно до п. 1.1.1 Кредитного договору (в редакції додаткового договору № 2) надання кредиту здійснюється окремими частинами в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості в сумі 400000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 25,5% річних, з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом до 09.04.2015 включно, на умовах визначених цим договором.
Згідно із п. 3.3.3 Кредитного договору позичальник зобов'язаний протягом строку використання кредиту сплачувати проценти за користування Кредитом, комісії, в порядку, визначеному цим договором.
Відповідно до п.п. 2.2, 2.2.2 Кредитного договору нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється виходячи із розміру процентної ставки, встановленої в п. 1.1.1. цього договору, або встановленої відповідно до п.п. 1.1.3, 1.1.4. цього договору. Сплата процентів здійснюється у валюті кредиту щомісячно, не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним, та в день кінцевого терміну повернення заборгованості за кредитом.
Згідно з п. 2 Додаткового договору № 2 сторони домовились, що відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України умови цього Додаткового договору щодо встановлення плати за користування кредитом у розмірі 25,5% річних застосовується з 01.03.2014.
Відповідно до п. 3.3.4. Кредитного договору позичальник зобов'язаний повернути кредитору у повному обсязі кредит, сплатити проценти та комісії, а також можливі штрафні санкції порядку та терміни, визначені цим Договором.
Пунктом 3.3.9 Кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язаний протягом дії цього договору, щоквартально, не пізніше двадцятого числа першого місяця кварталу наступного за звітним, надавати кредитору належним чином засвідчені копії: бухгалтерського балансу (форма 1); звіту про фінансові результати (форма 2).
Як визначено п. 4.2 Кредитного договору, у випадку порушення позичальником вимог п. 3.3.1, 3.3.6-3.3.16 цього договору, позичальник сплачує кредитору штраф у розмірі 2 % від максимального ліміту заборгованості, визначеного в п. 1.1.1 цього договору за кожний випадок порушення.
Відповідно до п. 4.1 Кредитного договору у випадку прострочення позичальником строків сплати процентів, комісій, а також прострочення строків повернення кредиту/траншу, визначених цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від простроченої суми за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє позичальника від зобов'язання сплатити в повному обсязі проценти і комісії, передбачені цим Договором.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов Кредитного договору позивач (банк) надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 400000 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по особовому рахунку станом на 21.05.2015 та меморіальним ордером № 31985717 від 22.05.2013.
Пунктами 1.3, 1.3.1 Кредитного договору передбачено, що забезпеченням позичальником виконання своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги за цим договором, виступає забезпечення, яке не суперечить вимогам Кредитора та діючого законодавства України, про що укладаються відповідні договори, а саме:
договір застави майнових прав на грошові кошти в сумі 22570,35 грн., що розміщені в АТ "Дельта Банк" згідно з договором № 023-14043-140513 банківського вкладу (депозиту) "7 років разом з Дельта Банком" в гривнях від 14.05.2013, який укладено з ОСОБА_5;
Сервіси для юристів