ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2016 року Справа № 914/3403/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіДанилової М.В.суддівДанилової Т.Б., Корсака В.А.за участю представників:позивачаРудник Ю.М. (дов. від 30.12.2015 р. №220/841/д)відповідачаСавченко А.В. (дов. від 15.01.2016 р. №10)прокуратуриГрищенко М.А. (посв. від 22.01.2015 р. №031484)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Київстар"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 18.11.2015 р.у справі № 914/3403/15 господарського суду Львівської областіза позовомЗаступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Яворівської квартирно-експлуатаційної частини районудоПриватного акціонерного товариства "Київстар"провизнання недійсним договору від 01.11.2010 р. №12
В С Т А Н О В И В :
23.09.2015 р. Заступник військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київстар" про визнання недійсним договору від 01.11.2010 р. №12.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 28.09.2015 р. у даній справі (суддя Сухович Ю.О.), відмовлено заступнику військового прокурора Західного регіону України у відстроченні сплати судового збору та повернуто позовну заяву без розгляду на підставі п.п. 1, 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.11.2015 р. (колегія у складі суддів: головуючий суддя Кордюк Г.Т., судді Гриців В.М., Давид Л.Л.), ухвалу господарського суду Львівської області від 28.09.2015 р. скасовано, справу направлено на розгляд до господарського суду Львівської області.
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, Приватне акціонерне товариство "Київстар" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а ухвалу господарського суду Львівської області від 28.09.2015 р. залишити в силі, посилаючись на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до невідповідності висновку суду обставинам справи та порушення судаом норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.02.2016 р. касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
Від Приватного акціонерного товариства "Київстар" до Вищого господарського суду України надійшов супровідний лист до якого додано договір від 01.11.2010 р. №12 на розміщення та зберігання обладнання операторів телекомунікацій на об'єктах Міністерства оборони України, довідка щодо здійснення платежів до Державного бюджету України, платіжні доручення, лист Західного ТКЕУ від 06.11.2015 р., лист від 20.08.2009 р. з проектом договору з розміщення та зберігання обладнання операторів телекомунікацій на об'єктах Міністерства оборони України, лист Державного департаменту надлишкового майна та земель Міністерства оборони України, лист Яворівської КЕЧ району від 18.09.2015 р., свідоцтво про реєстрацію військової частини.
Від Першого заступника військового прокурора Західного регіону України надійшов відзив на касаційну скаргу, який він просив врахувати при вирішенні даного спору.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтями 54, 57 Господарського процесуального кодексу України, визначені форма і зміст позовної заяви, а також перелік документів, які додаються до неї.
Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту.
При цьому, невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в господарському суді є підставою повернення поданої ним позовної заяви в порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, яка набрала чинності 15.07.2015 р.) представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Пунктами 1, 2 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Згідно п. 1, 2, 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень.
Як вже зазначалось вище, 23.09.2015 р. Заступник військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київстар" про визнання недійсним договору від 01.11.2010 р. №12
В своїй позовній заяві Заступник військового прокурора Західного регіону України зазначив, що органи державної влади в особі Міністерства оборони України та Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району не здійснюють захист інтересів держави, тому він звертається з даним позовом відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
В підтвердження своїх повноважень прокурор послався на листи Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління та Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району від 18.09.2015 р.
Також, при зверненні до суду з позовом прокурором було заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Вирішуючи питання щодо прийняття позовної заяви Заступника військового прокурора Західного регіону України, суди попередніх інстанцій дійшли протилежних висновків.
Так, місцевий господарський суд дійшов висновку про повернення позовної заяви Заступника військового прокурора Західного регіону України без розгляду на підставі п. 1, 4, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, та відмовив у відстроченні сплати судового збору.
Натомість, суд апеляційної інстанції вказав про неправомірність висновків суду першої інстанції та скасував ухвалу господарського суду Львівської області від 28.09.2015 р.
Колегія суддів касаційної інстанції перевіривши правильність застосування норм процесуального права дійшла висновку про помилковість висновку суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
Сервіси для юристів