Постанова ВГСУ від 16.03.2016 року у справі №908/477/15-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року Справа № 908/477/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Саранюка В.І. Акулової Н.В. (доповідач), Владимиренко С.В. розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" м.Запоріжжя на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 29.07.2015 року та рішенняГосподарського суду Запорізької області від 10.04.2015 року у справі№908/477/15-г Господарського суду Запорізької області за позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" м.Запоріжжя до Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" м.Запоріжжя простягнення збитків в сумі 3 293 503 907,41 грн.

За участю представників:

від позивача: Вініченко С.В. (дов.№18-165 від 30.12.2015 року);

Юхименко М.П. (дов.№18-128 від 18.12.2015 року);

від відповідача: Білич Н.С. (дов.№53 від 21.12.2015 року);

Піх А.Б. (дов.№52 від 31.12.2015 року);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.04.2015 року у справі №908/477/15-г (суддя: Серкіз В.Г., Гончаренко С.А., Дьоміна А.В.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.07.2015 року у справі №908/477/15-г (судді: Скакун О.А., Колядко Т.М., Ломовцева Н.В.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" на рішення господарського суду Запорізької області від 10.04.2015 року у справі № 908/477/15-г залишено без задоволення; рішення господарського суду Запорізької області від 10.04.2015 року у справі №908/477/15-г залишено без змін.

Прийняті судові акти мотивовані відсутністю правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивачем не було доведено розміру упущеної вигоди, причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та спричиненими збитками.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Публічне акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.07.2015 року та рішення Господарського суду Запорізької області від 10.04.2015 року повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу, Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції без змін.

Представники позивача, у судовому засіданні, підтримали вимоги та доводи касаційної скарги, просили її задовольнити.

Представники відповідача, у судовому засіданні, заперечували проти задоволення касаційної скарги, просили залишити її без задоволення.

Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до Указу Президента України від 15.06.1993р. №210/93 підстанція "Феросплавна-2" була передана до статутного фонду ВАТ "Запоріжжяобленерго". В свою чергу, ВАТ "Запорізький завод феросплавів" для потреб виробництва купувало електроенергію у ВАТ "Запоріжжяобленерго" згідно договору №3/552 від 01.04.1999р. Постачання електроенергії на ВАТ "Запорізький завод феросплавів" відбувалося через підстанції "Феросплавна-1" та "Феросплавна-2".

29.12.2009р. між ВАТ "Запоріжжяобленерго" та ВАТ "Запорізький завод феросплавів" був укладений договір оренди майна №1А/12-09, відповідно до умов якого ВАТ "Запоріжжяобленерго" передало в оренду ВАТ "Запорізький завод феросплавів" підстанцію "Феросплавна-2".

Пунктом 13.1 договору оренди сторони погодили, що цей договір набуває чинності з моменту його затвердження Наглядовою радою ВАТ "Запоріжжяобленерго" та діє до 31.12.2010р.

У разі подальшої необхідності дії договору, за умови відсутності письмового повідомлення однієї із сторін про припинення дії договору направленого іншій стороні не пізніше одного місяця до закінчення терміну дії цього договору, договір вважається чинним на наступний календарний рік на тих же умовах. (п.13.2 Договору).

23.11.2010р. ВАТ "Запоріжжяобленерго" листами від 22.11.2010р. №001-029/7674 та від 23.11.2010р. №001-029/7678 повідомило ВАТ "Запорізький завод феросплавів", що не вважає за доцільне продовжувати строк дії договору оренди на наступний календарний рік і просить повернути майно підприємству, а також повідомило, що договір оренди закінчує свою дію 31.12.2010 р.

Позивач вважає, що в слід протиправної відмови ВАТ "Запоріжжяобленерго" в укладенні договору оренди підстанції "Феросплавна-2" з 01.01.2011р. або продовження дії договору №1А/12-09 від 29.12.2009р. стало зупинення виробничих потужностей заводу, які споживали електроенергію від підстанції "Феросплавна-2", що на думку позивача спричинило значні збитки підприємству, за період з 01.01.2011 року по 17.10.2012 року, оскільки через це суттєво збільшились тарифи на електроенергію та виробництво на печах, які підключені до підстанції "Феросплавна-2", що стало економічно невигідним.

Зокрема ПАТ "Запорізький завод феросплавів" вказував, що дія тарифу для споживачів 2 класу з 01.01.2011р. по 17.10.2012р., за яким здійснювалось придбання електроенергії зробило виробництво нерентабельним, внаслідок чого було завдано збитків на загальну суму 3 293 503 907, 41 грн., які полягають у наступному: 1. Недоотриманий прибуток внаслідок вимушеної зупинки роботи цеху № 4 ПАТ "Запорізький завод феросплавів" - 649 708, 53 грн. за період вимушеної зупинки з січня 2011р. по жовтень 2012р.; 2. Недоотримані доходи від реінвестування отриманого прибутку на депозит - 14 062 650 дол. США; 3. Понесені додаткові витрати та збитки за 2011-2012 роки - 903 746 000 грн.

Також позивач зазначав, що при визначенні розміру збитків підприємством були застосовані дані періодичного видання "CRU Bulk Ferroalloy Monitor", як підтвердження рівня ринкових цін на феросиліцій марки ФС75 та в подальшому рівень цін на ФС65 вираховувався згідно світової практики за пропорцією з урахуванням основного ціноутворюючого елементу в виробництві підприємства - кремнію. (Si)